Європа визнала право Палестини на незалежність

Європейський парламент визнав легітимною заявку Палестинської національної адміністрації (ПНА) на визнання незалежності палестинської держави.

Про це повідомляє "Джерусалем Пост".

Рішення було ухвалене за підсумками засідання Європарламенту в четвер, 29 вересня. При цьому в резолюції наголошується, що створення палестинської держави можливо тільки шляхом переговорів з Ізраїлем.

Відзначаючи право Ізраїлю на безпеку в рамках власних кордонів, документ Європарламенту визнає за ПНА право на створення власної держави в межах 1967 року. Єрусалим повинен стати столицею обох держав. При цьому одностороння зміна цих кордонів має вважатися недійсною.

Депутати закликали знайти рішення проблеми протягом року.

Рішення було прийнято депутатами Європарламенту одноголосно.

Заявка на визнання незалежності ПНА була подана генеральному секретарю ООН Пан Гі Муну керівником автономії Махмудом Аббасом 23 вересня. 28 числа Рада безпеки прийняла рішення передати заявку на розгляд спеціального комітету.

Проти заявки палестинців виступає Вашингтон, де вважають, що рішення про незалежність має бути прийняте на підставі двосторонніх переговорів між Ізраїлем і ПНА.

Палестинці, у свою чергу, в разі провалу позитивної резолюції розраховують звернутися до Генеральної асамблеї ООН, велика частина членів якої підтримують незалежність Палестини. Однак у цьому випадку ПНА отримає статус країни-спостерігача, що не має права голосу.

Палестинська національна адміністрація (Палестинська автономія, ПНА) була створена в 1994 в якості перехідного уряду Палестини - відповідно до базових погоджень палестинсько-ізраїльських переговорів від 13 вересня 1993 в Осло.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.