Спецпроект

У Бабиному Яру закладуть перший камінь національного меморіалу

3 жовтня о 12-00, у Бабиному Яру відбудеться церемонія закладки першого каменя меморіально-музейного комплексу "Бабин Яр", в якій візьмуть участь керівники української держави, зарубіжні гості, дипломати, представники громадських організацій, ЗМІ.

Про це повідомляється у прес-релізі за підписом "Оргкомітет", отриманим ІП.

За вказаним у релізі контактним телефоном (246-25-11) ніхто не бере слухавку, тож не можна уточнити, про який організаційний комітет ідеться. Номер належить Об'єднаній єврейській громаді України, котра розташована в одному приміщенні з Єврейським конгресом України, очолюваним Вадимом Рабіновичем.

Наводимо скорочений текст прес-релізу:

"Бабин Яр - це символ великого горя і пам'яті єврейського народу, місце найстрашнішої трагедії ХХ століття, що сталася в Україну під час її окупації нацистами. У 2011 році виповнюється 70 років від дня трагічних подій у Бабиному Яру.

Уже понад півстоліття ведуться розмови про те, щоб увічнити пам'ять загиблих у Бабиному Яру - місці, де фашистські окупаційні війська масово розстрілювали цивільне населення і військовополонених.

У вересні 1941 року 33 771 осіб - дорослі і діти, жінки, люди похилого віку були розстріляні протягом двох днів, - тільки за те, що вони були євреями. Протягом наступних років фашистської окупації кількість розстріляних перевищила 100 000 осіб.

Протягом усього цього часу в цьому самому знаковому для всього єврейського народу місці не було меморіалу.

І ось 3 жовтня о 12:00 відбудеться церемонія закладки першого каменя унікального комплексу, який буде побудований завдяки благодійному фонду "Бабин Яр".

Це стане одним з найважливіших подій у єврейському світі. Вперше в Києві зберуться найбільші керівники єврейських громад світу.

Як повідомили у фонді "Бабин Яр", в церемонії закладення каменя візьмуть участь, зокрема, президент найбільших єврейських організацій США Малькольм Хонлайн; лідер євреїв Франції, один з лідерів Європейського єврейського Союзу (EJU) П'єр Беснану; президент Конференції європейських рабинів ( вона об'єднує єврейські громади більш ніж з 40 країн Європи) Пінхас Гольдшмідт; президент Євроазійського єврейського конгресу Олександр Машкевич і багато інші високопоставлені гості".

Цього тижня Громадський оргкомітет вшанування жертв Бабиного Яру заявив, що урядовий комітет з підготовки та проведення заходів до 70-х роковин трагедії Бабиного Яру застосував принцип сегрегації, поділивши мучеників нацизму за походженням на обраних, гідних поминання, та другорядних.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.