У Берліні покажуть "Назви своє ім'я" Буковського-Спілберга

Український Кіноклуб Берліну до 70-ї річниці трагедії в Бабиному Ярі демонструватиме фільм „Назви своє ім'я" (2006).

Режисер фільму - Сергій Буковський, один з кращих українських документалістів сучасності. Продюсери фільму: Стівен Спілберг та Віктор Пінчук. Фільм брав участь у багатьох фестивалях, та став переможцем у категорії „Особлива відзнака" керівництва Меморіалу Яд Вашем.

„Назви своє ім'я" - це документальний фільм про Голокост в Україні. Режисер використовує в фільмі свідоцтва українською та російською з Архіву Інституту Фонду Шоа Університету Південної Каліфорнії та веде таким чином свою нитку чутливої розповіді історій окупації, знищення та спасіння.

Українським журналістом Дмитро Десятериком фільм був названий „талановитою й вишуканою спробою запобігти звірству безіменності."

Опис фільму з офіційної веб-сторінки:

"Режисер Сергій Буковський запрошує глядача в подорож відкриттів, поринаючи разом з українськими студентками-розшифровувачками у свідоцтва місцевих єврейських жителів, які дивом вціліли під час масових розстрілів, а також тих, хто рятував своїх друзів, сусідів і зовсім незнайомих людей під час Голокосту.

Ми довідаємося про те, що їм довелось пережити, і разом з тим одержимо можливість поглянути на сучасну Україну й довідатися про етнічні стереотипи, що продовжують існувати й понині, а також про те, як пострадянське суспільство вирішує питання про увічнення місць масових розстрілів десятків тисяч єврейських родин та інших жертв нацизму."

Після показу фільму відбудеться дискусія з берлінським журналістом Крістофом Філінгером, позаштатним співробітником Американського Єврейського Комітету, про проект "Масові поховання євреїв, знищених під час Голокосту" на території сьогоднішньої України, та про пам'ять про Голокост у сучасній Україні. Модерація: Олександра Бінерт.

Місце проведення: Фільм буде показаний в театрі „Панда" (Адреса: Kulturbrauerei, Knaackstrasse 97, 10435 Berlin).

Коли: 29.09.2011, початок о 19 годині.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.