Українські пошуковці у Білорусі знайшли збитий радянський літак (ФОТО)

Під час Міжнародної Вахти Пам'яті за участю пошуковців з країн СНД, яка пройшла з 9 по 23 вересня 2011 року у республіці Білорусь, українська команда пошуковців знайшла залишки літака, збитого на початку лютого 1944 року в ході наступальної операції Червоної армії "Багратіон".

Про це "Історичній Правді" повідомили у громадській організації пошуковців "Союз "Народна Пам'ять".

Усього в заході взяли участь понад 70 чоловік з Росії, України, Білорусі, Татарстану, Молдови та інших колишніх республік СРСР.

Вахтовий табір був розташований у Вітебському районі, поблизу села Мяклово, на березі річки Лучоса. Саме в цих місцях взимку 1944 року розпочиналася масштабна наступальна операція "Багратіон", в ході якої радянські війська звільнили Білорусь та частину Прибалтики.

Протягом лютого та березня тут точилися запеклі бої за визволення Білорусі. У цих місцях загинули десятки тисяч і радянських, і німецьких солдатів. На річці стояло сім переправ, протистояння велося і на суші, й на воді, тому в складі табору працювали також водолази.

Від України у Вахті взяли участь четверо пошуковців з Історико-пошукової організації "Пошук-Дніпро" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл.)

Троє з них - студенти, і один представник старшого покоління пошуковців - Геннадій Базаджиєв. Він керував однією з груп, на які розподілили всіх учасників табору для проведення польових пошукових робіт.

Однією з найбільш несподіваних і масштабних знахідок став радянський літак, за попередніми даними - винищувач, місце падіння якого пошуковцям вказав місцевий житель.

Всього під час вахти пошуковці знайшли і перепоховали рештки близько 100 солдатів

Група Геннадія Базаджиєва за допомогою спеціального обладнання визначила місце падіння літака та почала розкопки. Роботи ускладнювались тим, що літак впав у болото, тому паралельно доводилося постійно відкачувати воду.

Українським пошуковцям вдалося знайти багато фрагментів літака: уламки двигуна, скла, шасі. Проте, дійшовши до глибини три метри, вони були змушені зупинитися: через постійне прибування води почали обвалюватися земляні стіни. Подальші роботи стали небезпечними, тому їх вирішили припинити.

За словами Геннадія Базаджиєва, немає жодних сумнівів, що в цьому місці на більшій глибині розташовані кабіна пілота та інші фрагменти загиблого радянського літака. Про знахідку було повідомлено командиру вахти та місцевій владі. Можливо, в майбутньому роботи з підняття літака будуть продовжені.   

Усього протягом двох тижнів пошуковці знайшли 100 бійців, які загинули під час боїв у цій місцевості. В тому числі останки кількох загиблих було знайдено на дні річки.

На жаль, капсулу з особистими даними, за якою можна ідентифікувати бійця, вдалося знайти лише одну. На березі річки у стрілковій ячейці знайшли останки бійця та його жетон.

"Ладанка" на нещастя. Медальйони, які не прикрашають солдатів

Оскільки напис від часу стерся і став нечітким, наразі тривають роботи з його відновлення. Все, що вдалося прочитати - що загиблий був родом з Волгоградського району.

Його, так само як і всі знайдених бійців, в останній день Вахти Пам'яті, 23 вересня, перепоховали до меморіального комплексу загиблим під час Великої Вітчизняної війни у білоруському селі Копті.

  Перепоховання останків радянських воїнів, знайдених під час Міжнародної вахти Пам'яті, до меморіального комплексу в білоруському селі Копті.

Як зазначив Ярослав Жилкін, голова ВГО "Союз "Народна пам'ять", до якого входить пошукова організація "Пошук-Дніпро", такі Вахти Пам'яті надзвичайно важливі для розвитку пошукового руху та обміну досвідом з іноземними колегами: "Кожна організація має свій унікальний досвід, який є дуже корисним для всіх, і ми готові ділитися ним з колегами".

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.