Спецпроект

СТАРТУЄ ГРОМАДСЬКА АКЦІЯ ІЗ ВШАНУВАННЯ ПАМ'ЯТІ ГОЛОДОМОРУ

Продовжено роботу створеного торік Громадського комітету із вшанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

В рамках загальнонаціональної акції "Запали свічку пам'яті" мільйони українців запалять свічки у своїх вікнах. 26 листопада в Києві біля Національного меморіалу пам'яті жертв Голодоморів, усіх обласних центрах та 32 країнах світу пройдуть пам'ятні заходи.

На засіданні 22 вересня у стінах Києво-Могилянської академії було затверджено план  всеукраїнських заходів до Дня пам'яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні 26 листопада 2011 року.

Особлива увага була звернута на підготовку 80 роковин геноциду у 2013 році.

Для вшанування на належному рівні 80-х роковин у кожному обласному центрі будуть створені обласні громадські комітети. Заплановано проведення кампанії з вимогами демонтажу пам'ятників тоталітаризму в Україні.

Очікується, що громада доб'ється присвоєння вулицям в українських містах імені відомого світового дослідника Голодомору Джеймса Мейса.

Громадський комітет ініціює встановлення пам'ятних знаків жертвам геноциду в тих населених пунктах України, де їх ще немає.

Українська громадськість спільно з діаспорою вимагатиме, щоб уряд України виконав свої зобов'язання і до 2013 року встановив пам'ятник жертвам Голодомору у Вашингтоні, місце на який влада Сполучені Штати Америки виділила у столиці своєї країни. 

Незважаючи на цензурування Міністерством освіти підручників історії, відомі українські науковці проведуть серію Уроків пам'яті для школярів і студентів, присвячених подіям 1932-1933 років.

До складу Громадського комітету увійшли:

Ольга Богомолець, Володимир Василенко, Іван Васюник, Василь Вовкун, Володимир В'ятрович, Анатолій Гайдамака, Дмитро Гнатюк, Петро Гончар, Іван Дзюба, Іван Драч, єпископ Євстратій (Зоря), Андрій Жолдак, Микола Жулинський, Євген Захаров, Олександр Іванків, Геннадій Іванущенко, Сергій Квіт, Андрій Когут, Роман Круцик, Ніла Крюкова, Станіслав Кульчицький, Неля Лавриненко, Олександр Максимчук, Ніна Матвієнко, Марія Матіос, Василь Марочко, Дмитро Павличко, Олекса Петрів, Мирослав Попович, Олег Рибачук, Стефан Романів, Євген Сверстюк, Михайло Свистович, Володимир Сергійчук, Євген Станкович, Лесь Танюк, Володимир Тиліщак, Ігор Юхновський.

Громадянський комітет з ушанування пам'яті жертв Голодомору було створено в листопаді 2010 року.

Нагадуємо, що на "Історичній Правді" триває безстроковий проект з родинних спогадів читачів "Історія Голоду: розкажіть, як ваша сім'я пережила 1932-33 роки"

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.