У Києві згадали знищення Хрещатика 70 років тому (+німецьке архівне ВІДЕО)

В центрі Києва відбулася акція "Знищений Хрещатик: ми пам'ятаємо". її учасники зажадали від влади "припинити політику замовчування комуністичних злочинів періоду Другої світової війни", маючи на увазі вибухи на Хрещатику у вересні 1941 року.

Про це повідомляють організатори акції - громадянський рух "Простір свободи".

Її учасники вишикувалися вздовж Хрещатика від вулиці Прорізної, де злетів у повітря перший будинок, до будівлі Київради. Вони тримали в руках лампадки, фотографії руїн знищених комуністами центру Києва й Успенського собору Лаври, написи "24.09.1941. Ми пам'ятаємо".

24 вересня 1941 року, невдовзі після вступу до Києва німецьких військ, за допомогою радіокерованих пристроїв було підірвано завчасно закладену НКВД вибухівку під більшістю будинків у центрі Києва.

Уперше в світовій історії відступаюча армія знищила центр власного міста разом з людьми, заявляють організатори акції. Розмінувати встигли лише кілька будівель, у т.ч. оперний театр і нинішній Будинок вчителя.

Вибухами й пожежами знищено 324 житлових та адміністративних будинків, у т.ч. визначні шедеври архітектури. Тисячі киян загинули, 50 тисяч залишилися без даху над головою.

Нацистська агітаційна кінохроніка про пожежі на Хрещатику

На завершення учасники акції виклали біля будівлі Київради з запалених лампадок цифру "70".

В оприлюдненому зверненні до влади міститься заклик належно висвітлювати цей та інші військові злочини СРСР в освітніх та інформаційних програмах, встановити меморіал в пам'ять про загиблих від терактів 24 вересня 1941 року киян та пам'ятні таблички на місці знищених будинків, прибрати з назв київських вулиць імена людей, причетних до злочину, щороку на належному рівні вшановувати пам'ять загиблих.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.