Будівельники нищать пам'ятку археології на Подолі

Забудовники вирили котлован розміром 800 кв. м, глибиною до 3 м без проведення комплексу наукових археологічних досліджень з вивчення та фіксації пам'ятки. В результаті робіт забудовника знищено археологічний культурний шар з чисельними цінними об'єктами спадщини XII-XVIII ст.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець, посилаючись на лист Головного управління охорони культурної спадзини.

"Якщо в дії забудовників не втрутяться правоохоронні органи, вже цими вихідними пам'ятка археології буде знищена остаточно, адже забудовники ухиляються від отримання припису Головного управління охорони культурної спадщини щодо припинення будівельних робіт", - наголосив Бригинець.

ГУ охорони культурної спадщини встановило порушення Закону України "Про охорону культурної спадщини" на будівельному майданчику по вул. Нижній Вал, 17 та вул. Житньоторзька, 8а. Будівельний майданчик знаходиться на території пам'ятки археології місцевого значення "Культурний шар Подолу IX-XVIII ст.", археологічної зони і зони регулювання забудови першої категорії .

Голова комісії звернувся до голови КМДА та Прокуратури м.Києва з проханням
дати доручення відповідним службам вжити заходів щодо припинення незаконних дій забудовника з метою недопущення знищення об'єктів археологічної спадщини та вжити заходів прокурорського реагування щодо притягнення до відповідальності винних.

За цією адресою - Нижній Вал, 17, улітку знесли пам'ятку архітектури - 150-річний будинок, який пережив три вiйни, двi окупацiї, двi революцiї та радянську владу. Будинок зберіг первинний декор iз рiзьбленої деревини та поверхневий декор з вiнцевим карнизом середини XIX столiття, але на його місці тепер риють котлован під нову п'ятиповерхову будівлю.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.