Будівельники нищать пам'ятку археології на Подолі

Забудовники вирили котлован розміром 800 кв. м, глибиною до 3 м без проведення комплексу наукових археологічних досліджень з вивчення та фіксації пам'ятки. В результаті робіт забудовника знищено археологічний культурний шар з чисельними цінними об'єктами спадщини XII-XVIII ст.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець, посилаючись на лист Головного управління охорони культурної спадзини.

"Якщо в дії забудовників не втрутяться правоохоронні органи, вже цими вихідними пам'ятка археології буде знищена остаточно, адже забудовники ухиляються від отримання припису Головного управління охорони культурної спадщини щодо припинення будівельних робіт", - наголосив Бригинець.

ГУ охорони культурної спадщини встановило порушення Закону України "Про охорону культурної спадщини" на будівельному майданчику по вул. Нижній Вал, 17 та вул. Житньоторзька, 8а. Будівельний майданчик знаходиться на території пам'ятки археології місцевого значення "Культурний шар Подолу IX-XVIII ст.", археологічної зони і зони регулювання забудови першої категорії .

Голова комісії звернувся до голови КМДА та Прокуратури м.Києва з проханням
дати доручення відповідним службам вжити заходів щодо припинення незаконних дій забудовника з метою недопущення знищення об'єктів археологічної спадщини та вжити заходів прокурорського реагування щодо притягнення до відповідальності винних.

За цією адресою - Нижній Вал, 17, улітку знесли пам'ятку архітектури - 150-річний будинок, який пережив три вiйни, двi окупацiї, двi революцiї та радянську владу. Будинок зберіг первинний декор iз рiзьбленої деревини та поверхневий декор з вiнцевим карнизом середини XIX столiття, але на його місці тепер риють котлован під нову п'ятиповерхову будівлю.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.