Європейський суд заборонив радянську символіку

Європейський суд юстиції заборонив реєструвати як товарний знак радянський герб, на якому зображено земну кулю, п'ятикутну зірку, а також серп і молот - аргументуючи заборону тим, що символи СРСР можуть образити угорців, естонців, чехів та інших.

Про це повідомляють "Українські Новини" з посиланням на офіційний прес-реліз суду.

Відмову в реєстрації суд пояснив тим, що радянський герб "суперечить громадській політиці і загальноприйнятим нормам моралі". 

За законами Євросоюзу торгова марка не може бути зареєстрована, якщо вона розцінюється як така, що суперечить етичним нормам хоча б в одній країні - члені ЄС. Суд послався на те, що, зокрема, в Угорщині радянські символи - серп і молот, а також п'ятикутна зірка - вважаються "символом деспотизму".

Запит на реєстрацію знака в Євросоюзі подала в 2006 році багатопрофільна компанія Couture Tech. Проте агенція OHIM, яке займається реєстрацією всіх торгових марок на території ЄС, відмовилася реєструвати радянський герб, заявивши, що він може образити жителів Угорщини, Чехії, Естонії та інших країн Східної Європи. 

Компанія спробувала оскаржити рішення агенції в суді, але отримала повторну відмову.

На сайті Trademarkia зазначено, що Couture Tech зареєструвала торгову марку з радянським гербом у США в 2007 році. Іншим торговельним знаком компанії є бренд Denis Simachev.

У травні 2011 року парламент Грузії заборонив радянську і нацистську символіку.

У квітні 2011 року використовувати радянську і нацистську символіку на масових акціях заборонила Львівська міськрада.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.