Янукович, Азаров і Литвин привітали радянських партизанів

Президент України Вiктор Янукович, прем'єр-мiнiстр України Микола Азаров, голова ВР Володимир Литвин привiтали ветеранiв iз 70-ю рiчницею початку партизанського руху в Українi в перiод Другої світової війни та Днем партизанської слави.

Про це повідомляє "Інтерфакс"

"Це особлива подiя для багатьох людей старшого поколiння - учасникiв руху опору. Кожен iз них зробив свiй внесок у загальну перемогу над ворогом", - йдеться в привiтаннi Януковича, текст якого оприлюднено на сайтi глави держави.

Президент наголосив, що завдяки героїзму ветеранiв вiйни - партизанів i пiдпiльникiв - нинi будує своє майбутнє незалежна та єдина Україна.

Українськими партизанами захоплювався Че Гевара

Прем'єр України зазначив, що партизанський рух в Українi за своїми масштабами був одним iз найпотужнiших у Європi. "Подвиг партизанів та пiдпiльникiв у роки Великої Вiтчизняної вiйни є гiдним прикладом для виховання у молодого поколiння мужностi, самовiдданостi та патрiотизму", - йдеться в привiтаннi Азарова.

Литвин же назвав партизанів i пiдпiльникiв героями фронту "без тилiв i флангiв".

День партизанської слави вiдзначається в Українi 22 вересня. Вiдповiдний указ пiдписав у 2001 роцi другий президент країни Леонiд Кучма.

З нагоди ювілею Янукович нагородив представників ветеранських організацій урядовими нагородами.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.