Табачник написав для 11-класників біографію Януковича (СКАНИ)

У підручник історії для 11-го класу включено біографію президента України Віктора Януковича. А у схваленому Міносвіти посібнику є згадки про його судимості.

Про це повідомляє УНІАН з посиланням на "Газету по-українськи".

"Новий підручник з історії України для 11-класників менший за попередній на 100 сторінок. Є біографія Віктора Януковича. Переписати підручник вимагав міністр освіти Дмитро Табачник", - пише газета.

Видання також звертає увагу на зміну деяких розділів у підручнику.

"У старій "Історії" перший розділ називався "Україна під час Другої світової війни", у новій - "Велика вітчизняна війна".

Раніше Організація українських націоналістів була описана трьома абзацами, тепер - одним реченням: "Боротьбу проти сталінського тоталітаризму в краї очолила Організація українських націоналістів (ОУН), яка нараховувала близько 20 тисяч".

Загибель Романа Шухевича в бою з підрозділом Міністерства державної безпеки (МГБ) СРСР та убивство Степана Бандери радянським агентом у підручнику не описані.

Доктор історичних наук Володимир Сергійчук додав, що у новому підручнику немає згадок про Карпатську Україну, з проголошення якої фактично для українців почалася Друга світова війна.

"Не у вересні, як для поляків, а вже в березні 1939 року, коли угорці здійснили агресію проти щойно проголошеної Української держави на Закарпатті. Це для закарпатців боротьба проти Угорщини була вітчизняною війною. Вони захищали свою батьківщину", - пояснює науковець.

Помаранчевій революції в попередній "Історії України" був відведений розділ, у новій - два абзаци. "Опозиція вдалася до протестних акцій... повністю паралізувала роботу центральних органів влади...", - цитує газета підручник з історії.

"Ідеться про часткове повернення до попередніх схем. Думаю, це безпосередньо пов`язано з роллю Табачника, який при оцінці подій вживає класичну радянську історикографічну схему", - стверджує політолог Олексій Гарань.

Між тим біографія Януковича, в якій згадувались його дві судимості, є у підручнику для підготовки до зовнішнього незалежного оцінування, випущеному у 2010, копії якого має "Українська правда".

 Фото: УП
 Харків, 2010 рік

Принаймні, за цим підручником абітурієнти готувалися до тестів для вступу у виші у 2011 році.

 

Нагадаємо, що в жовтні 2010 року міністр освіти Дмитро Табачник повідомив про створення робочої групи з підготовки спільного українсько-російського посібника для вчителів історії.

У березні 2011 року Табачник повідомив, що в нових підручниках з історії для 11-го класу "всюди буде відновлено термін "Велика вітчизняна війна". Тоді ж стало відомо, що в одному з видань нових підручників зник розділ "Русифікація".

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.