Спецпроект

На Львівщині впорядкують кладовища Першої світової

У вересні Товариство пошуку жертв війни "Пам'ять", спільно з представниками партії "Свобода" продовжить розпочаті у 2010 році роботи з впорядкування військових кладовищ часів Першої Світової війни на території Сколівського, Стрийського, Старосамбірського району Львівської області.

Про це повідомляє прес-служба товариства "Пам'ять".

Зокрема, роботи проводитимуть у селі Головецько, Верхня та Нижня Рожанка, Козьова, Гребенів, Орява, Завадів, Нижухів, Райлів, Воля.

Кохання під час Першої світової. Три родинні історії

На кладовищах буде встановлено пам'ятні знаки з інформацією про загиблих. Роботи з  упорядкування військових поховань спрямовані на підготовку Львівщини до відзначення у 2014-му 100-річчя від початку Першої світової війни.

Ці роботи буде проведено за фінансової підтримки Львівської обласної ради, Управління охорони культурної спадщини Львівської ОДА, Сколівської районної ради, Німецької Народної Спілки з догляду за військовими похованнями, Австрійського "Чорного Хреста", за кошти меценатів підприємства "Леоні" та готелю "Магніт", а також силами місцевих мешканців.

"Окрім цього, будуть проведені пошукові роботи, щоби виявити місця санітарних захоронень часів Першої світової війни; ексгумація останків загиблих у військових діях вояків та їхнє перезахоронення", - сказав голова Товариства пошуку жертв війни "Пам'ять" Любомир Горбач.

За кошти російського антиквара розкопували могили Першої світової?

Товариство звертається до жителів Львівщини з проханням надати інформацію про невпорядковані місця поховань періоду Першої та Другої Світових війн, "Карпатської Січі", вояків УПА, дивізії "Галичина" за адресою: м. Львів вул. Медвецького, 7 кв. 7. тел. 03222925461

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.