Спецпроект

Помер гей, який вижив у Бухенвальді

Рудольфу Бразда було 98, коли він помер кілька днів тому в Берліні. Німецька преса називає його останнім чоловіком, який був в'язнем нацистських концентраційних таборів через свою гомосексуальність.

Бразда народився в 1913 році, виріс у місті Мойзельвіц, в Тюрінгії, і неодноразово стикався з труднощами через свою статеву орієнтацію, аж поки його не ув'язнили в Бухенвальді.

 

Він був одним із десятків тисяч геїв, яких нацисти засудили як злочинців, вважаючи їх загрозою німецькій нації.

Бразда потрапив до концтабору в серпні 1942 року і утримувався там до звільнення американськими військами в 1945-му. 

Після Другої світової Бразда жив в Ельзасі, на сході Франції. 

Мер Берліна Клаус Воверайт, теж відкритий гей, який зустрічався з Браздою в 2008 році, заявив: "Він є прикладом того, наскільки важлива історична пам'ять для нашого майбутнього. Все менше і менше людей можуть розповісти про репресії під час нацистської диктатури достовірно і на власному досвіді".

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.