Спецпроект

Помер гей, який вижив у Бухенвальді

Рудольфу Бразда було 98, коли він помер кілька днів тому в Берліні. Німецька преса називає його останнім чоловіком, який був в'язнем нацистських концентраційних таборів через свою гомосексуальність.

Бразда народився в 1913 році, виріс у місті Мойзельвіц, в Тюрінгії, і неодноразово стикався з труднощами через свою статеву орієнтацію, аж поки його не ув'язнили в Бухенвальді.

 

Він був одним із десятків тисяч геїв, яких нацисти засудили як злочинців, вважаючи їх загрозою німецькій нації.

Бразда потрапив до концтабору в серпні 1942 року і утримувався там до звільнення американськими військами в 1945-му. 

Після Другої світової Бразда жив в Ельзасі, на сході Франції. 

Мер Берліна Клаус Воверайт, теж відкритий гей, який зустрічався з Браздою в 2008 році, заявив: "Він є прикладом того, наскільки важлива історична пам'ять для нашого майбутнього. Все менше і менше людей можуть розповісти про репресії під час нацистської диктатури достовірно і на власному досвіді".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.