Спецпроект

Пересопницьке Євангеліє хочуть перейменувати

Хмельницька облдержадміністрація підтримує пропозицію науковців щодо перейменування Пересопницького Євангелія на Двірецько-Пересопницьке Євангеліє.

Про це повідомляє УНІАН з посиланням на голову Хмельницької ОДА Василя Ядуху.

"Відповідна пропозиція направлена керівнику Національної академії наук України Борису Патону, - наголосив Ядуха. - Для жителів Хмельницької області кінцеве рішення буде дуже важливим".

Він нагадав, що 455 років тому у селі Двірець Ізяславського району Хмельницької області, а саме в Дворецькому монастирі при церкві Святої Трійці, вперше були написані літери та слова у Пересопницькому Євангелії.

На думку голови ОДА, "агітувати або комусь розповідати, що означає Пересопницьке Євангеліє, не потрібно". "Це - духовна святиня нашої держави та український символ, оскільки кожен новий глава держави приймає на ній присягу служінню народу", - зазначив В.ЯДУХА.

450-річний ювілей Пересопницького Євангелія - одна з найважливіших пам'ятних дат 2011 року. Відповідно до постанови Верховної Ради України, 2011 рік оголошено Роком Української Першокниги.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.