Спецпроект

ВУЛИЦЮ УРИЦЬКОГО В КИЄВІ ПЕРЕЙМЕНУВАЛИ НА ЛИПКІВСЬКОГО

Мер Києва Леонід Черновецький підписав рішення Київради 2007 року про перейменування вулиці Мойсея Урицького у вулицю митрополита Василя Липківського.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

"Протягом 4 років рішення Київради про перейменування вулиці не підписувалося Черновецьким, - зазначив Бригинець. - Нарешті документ підписаний, і найближчим часом він буде обнародуваний і виконаний".

Процес присвоєння одній з центральних вулиць Києва (на масиві Солом'янка) імені митрополита Василя Липківського тягнеться з 1993 року, коли комісія Київради з питань перейменувань і пам'ятних знаків вперше розглянула питання щодо перейменування вул.Урицького на вул. В.Липківського.

На думку депутата, на карті міста "з'явиться ще один по-справжньому український символ і зникне вулиця, яка носила ім'я головного петроградського ЧКіста, людину, що вчинила злочин проти народовладдя - організувала розпуск Всеросійських установчих зборів, що цілком могли перетворити Росію в демократичну державу, а не комуністичну імперію".

Митрополит Василь (Липківський) - український релігійний діяч, церковний реформатор, проповідник, педагог, публіцист, письменник і перекладач, борець за автокефалію українського православ′я, творець та перший митрополит Київський і всієї України відродженої у 1921 році Української Автокефальної Православної Церкви. У 1919-1927 рр. - останній настоятель та доглядач Софії Київської.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.