Спецпроект

Завтра презентують електронний архів з історії України

29 серпня, о 14.00, у приміщенні Національної історичної бібліотеки України (вул. Лаврська 5, корп. 24) відбудеться прес-конференція з нагоди презентації перших результатів проекту "Історична спадщина України - світовий доступ в електронному форматі".

Про це "Історичній Правді" повідомили у прес-службі проекту.

Проект "Історична спадщина...", який розпочався 4 червня 2011 року й виконується в кілька етапів, має на меті збереження і популяризацію культурно-історичної документальної спадщини світового і загальнонаціонального значення, зосередженої в фондах Національної історичної бібліотеки України.

Під час прес-конференції представникам ЗМІ та гостям будуть продемонстровані результати першого етапу довготривалого проекту. Зокрема:

  • електронний алфавітний каталог (імідж-каталог), який вже з 1 серпня відкритий для перегляду й щоденно поповнюється на оновленому сайті Бібліотеки;
  • електронний каталог іноземної літератури;
  • перша електронна інтерактивна книга з е-колекції стародрукованих, рідкісних та цінних книг: Древности Украины. Вып. 1 / Археол. о-во.- К.: Тип. С.В. Кульженко, 1905. - 124 с.

У прес-конференції братимуть участь: Юрій Богуцький - Перший заступник Міністра культури України; Вікторія Ліснича - заступник Міністра культури України; Ірина Шевченко - президент Української бібліотечної асоціації; Олена Крикун - президент Молодіжної громадської організації "Асоціація молодих науковців "Інтелектуальне лідерство" (ILYSA); Олег Дегтяренко - директор компанії "Електронні архіви України".

Алла Скорохватова, генеральний директор Національної історичної бібліотеки України - модератор.

КОРОТКО ПРО ПРОЕКТ

"
Історична спадщина України - світовий доступ в цифровому форматі" - реалізується від 4 червня 2011 року, за підтримки Міністерства культури України, Української бібліотечної асоціації та Міжнародного фонду "Відродження".

У рамках проекту буде створено електронний алфавітний каталог (імідж-каталог) видань, що зберігаються в Бібліотеці. Також планується створення електронної колекції стародрукованих, рідкісних і цінних книг серед яких видання XVI - XVII ст. іноземними мовами.

Окрім того, передбачено облаштування електронної читальної зали, навчання працівників бібліотек, створення Центру віддаленого (дистанційного) працевлаштування для молоді.

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.