Спецпроект

"Наша Україна" хоче, щоб Янукович засудив комунізм

З нагоди Дня пам'яті жертв усіх тоталітарних режимів партія "Наша Україна" вимагає засудження комуністичного тоталітаризму.

Про це йдеться у заяві партії, переданій агенції УНІАН.

У заяві наголошується, що 23 серпня Україна разом з країнами Європи відзначає загальноєвропейський День пам'яті жертв усіх тоталітарних та авторитарних режимів.

"У ХХ столітті наша країна зазнала мільйонних людських жертв від депортацій, арештів, тортур та вбивств, які вчинили щодо українців тоталітарні комуністичний та нацистський режими", - наголошують у партії.

У Львові на біл-бордах зрівняли нацизм і комунізм (ФОТО)

"Наша Україна" підтримує звернення Європарламенту до всіх європейських держав відкрити архіви служб безпеки і таємної поліції та надати підтримку інституціям, які здійснюють наукове дослідження злочинів тоталітарних режимів у ХХ столітті.

Партія також вимагає від влади припинити безпідставне кримінальне переслідування працівників Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів у Львові "Тюрма на Лонцького" та розсекретити й опублікувати за бюджетний рахунок усі архівні документи державних органів радянського режиму, пов'язані з політичними репресіями, голодоморами та українським визвольним рухом.

Комуністи полюбили вірш про Третій рейх - думали, що це про СРСР

"Ми також вимагаємо неухильного виконання місцевими органами влади указів президента України щодо демонтажу пам'ятників та пам'ятних знаків особам, причетним до організації в Україні Голодомору 1932-1933 років та політичних репресій", - заявляють у "НУ".

"Ми переконані, що комуністичний режим та ідеологія мають бути в судовому порядку засуджені суспільством і державою як людиноненависницькі, а парламент повинен прийняти закон, який заборонятиме їхню популяризацію", - йдеться у заяві.

У "Нашій Україні" переконані, що тільки засудивши і відкинувши тоталітарне минуле, Україна зможе стати європейською країною, в якій громадяни почуватимуться вільними, гідними та захищеними людьми.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.