Спецпроект

У Запоріжжі демонтують пам'ятний знак жертвам Голодомору

Пам'ятний знак "Жертвам Голодомору та сталінізму", який знаходиться у Запоріжжі, майже повністю демонтовано комунальним підприємством "Титан".

Влада пояснює свої дії тим, що споруда знаходиться у поганому технічному стані, повідомляє громадська ініціатива "Оновлення країни".

За інформацією виконкому Запорізької міської ради, загальна вартість ремонту пам'ятника складає 49,4 тисячі грн. Але джерело фінансування досі невідоме, тож наразі доля пам'ятника невизначена.

"Те, що відбувається з пам'ятником "Жертвам Голодомору" дуже важко назвати реконструкцією, - заявив координатор "ОК" в Запоріжжі Дмитро Харьков. - Насправді це демонтаж, адже міська влада чітко відповіла, що реконструкція розпочнеться тільки після того, як знайдеться джерело фінансування. Це ганьба для нашого обласного центру".

Також він повідомив, що найближчим часом громадська ініціатива "Оновлення країни" і "Національна пам'ять" планують розгорнути кампанію щодо збору грошей, необхідних для проведення ремонтних робіт.

Нагадаємо, що відповідно до ст. 3 Закону України про Голодомор 1932-1933 років органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень зобов'язані:

- брати участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам'яті Українського народу;
- сприяти консолідації та розвитку української нації, її історичної свідомості та культури, поширенню інформації про Голодомор 1932-1933 років в Україні серед громадян України та світової громадськості, забезпечувати вивчення трагедії Голодомору в навчальних закладах України;
- вживати заходів щодо увічнення пам'яті жертв та постраждалих від Голодомору 1932-1933 років в Україні, в тому числі спорудження у населених пунктах меморіалів пам'яті та встановлення пам'ятних знаків жертвам Голодомору.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.