Спецпроект

У Запоріжжі демонтують пам'ятний знак жертвам Голодомору

Пам'ятний знак "Жертвам Голодомору та сталінізму", який знаходиться у Запоріжжі, майже повністю демонтовано комунальним підприємством "Титан".

Влада пояснює свої дії тим, що споруда знаходиться у поганому технічному стані, повідомляє громадська ініціатива "Оновлення країни".

За інформацією виконкому Запорізької міської ради, загальна вартість ремонту пам'ятника складає 49,4 тисячі грн. Але джерело фінансування досі невідоме, тож наразі доля пам'ятника невизначена.

"Те, що відбувається з пам'ятником "Жертвам Голодомору" дуже важко назвати реконструкцією, - заявив координатор "ОК" в Запоріжжі Дмитро Харьков. - Насправді це демонтаж, адже міська влада чітко відповіла, що реконструкція розпочнеться тільки після того, як знайдеться джерело фінансування. Це ганьба для нашого обласного центру".

Також він повідомив, що найближчим часом громадська ініціатива "Оновлення країни" і "Національна пам'ять" планують розгорнути кампанію щодо збору грошей, необхідних для проведення ремонтних робіт.

Нагадаємо, що відповідно до ст. 3 Закону України про Голодомор 1932-1933 років органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень зобов'язані:

- брати участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам'яті Українського народу;
- сприяти консолідації та розвитку української нації, її історичної свідомості та культури, поширенню інформації про Голодомор 1932-1933 років в Україні серед громадян України та світової громадськості, забезпечувати вивчення трагедії Голодомору в навчальних закладах України;
- вживати заходів щодо увічнення пам'яті жертв та постраждалих від Голодомору 1932-1933 років в Україні, в тому числі спорудження у населених пунктах меморіалів пам'яті та встановлення пам'ятних знаків жертвам Голодомору.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.