Спецпроект

В Умані відкрито меморіал мешканцям Тернопілля, розстріляним комуністами

В Умані відкрито Меморіал жертвам репресій та колишнім в'язням Чортківської тюрми з Тернопільщини, розстріляним у липні 1941 року.

Про це повідомляє УНІАН.

Загалом до Умані у липні 1941 року були вивезені і розстріляні 954 в'язні Чортківської тюрми.

Як повідомили кореспонденту УНІАН в прес-службі обласної ради, участь у церемонії відкриття меморіалу взяли голова Тернопільської обласної ради Олексій Кайда, заступник голови Олег Боберський, представники районних рад та громадських організацій області, вцілілі очевидці тодішніх подій, родичі розстріляних.

Спочатку біля меморіалу відправили поминальну панахиду, після чого відбувся мітинг-реквієм.

Разом із тернополянами скорботу розділили представники владних органів та громадськості Умані та Черкащини. Учасники поминальних заходів поклали вінки та квіти до підніжжя меморіалу та запалили свічки за душі загиблих.

Інші матеріали про розстріли в'язнів радянських тюрем улітку 1941-го:

Частина 1: Розстріли у Львівській тюрмі. Як це було (ФОТО)

Частина 2: Трагедія Саліни. НКВД зробило соляну шахту братською могилою

Частина 3: Знищення в'язнів у Луцькій тюрмі. 70 років кривавій бійні

Меморіал створений за кошти, надані бюджетами Тернопільської обласної ради та районів, мешканці яких були закатовані в Умані (Монастириського, Чортківського, Борщівського, Теребовлянського, Бучацького).

Документи про місце розстрілу в'язнів Чортківської тюрми досліджували заліщицький краєзнавець Антон Могилюк та голова Тернопільського обласного відділення історико-просвітницького Товариства "Меморівл"» Богдан Хаварівський, які розповіли про хід досліджень на мітингу.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.