Спецпроект

ЗНАЙДЕНО ОСТАНКИ ПОНАД 200 ЖЕРТВ УПА - ПОЛЬСЬКЕ РАДІО

Польські археологи повідомили, що під час ексгумаційних робіт на Волині знайшли останки понад 230 поляків, котрі загинули у серпні 1943 року від рук УПА.

Про це повідомляє "Галінфо" з посиланням на Польське радіо.

Як каже один з археологів Леон Попек, усі рештки були у неглибокій могилі:  "Як вдалося аж стільки людей вдалося помістити в такій малій могилі? Передусім тому, що це були малі діти. Ми знайшли останки понад сотні малих дітей - до 6 років і 50 дітей - до 12 років. Решта скелетів належала, ймовірно, їхнім матерям".

Леон Попек додав, що знайдено ще одне масове поховання у знищеному селі Воля Островецька: "Ми знайшли, як припускаємо, ще одну масову могилу. Зі спогадів свідків випливає, що тут поховано близько 250 осіб. З огляду на обмежений час, ми змушені відкласти праці на наступний етап ексгумації".

Перша ексгумація жертв волинського конфлікту між українцями і поляками відбулася 1992 року. Тоді археологи знайшли останки 320 осіб.

Останки двох поховань перенесуть у могилу, в якiй здiйснили перезахоронення 1992 року - на мiсцi давнього цвинтаря села Острiвцi. З iнiцiативи Ради охорони пам'ятi боротьби та мучеництва Польської республiки там буде споруджено пам'ятник.

Нагадаємо, що 30 серпня цього року президенти України і Польщі Віктор Янукович і Броніслав Коморовський збиралися одночасно відкрити два пам'ятники - убитим полякам в Острівцях і убитим Армією Крайовою українцям у селі Сагрині (Польща).

Польськi археологи з 26 липня продовжують дослiджувати поховання в селi Острiвцi, де в 1943 роцi, за даними польської Вікіпедії, загинула 521 людина. В Сагрині, за даними Польського радіo, в 1944 році загинуло від 200 до 800 українців, в тому числі жінки і діти.

Тим часом Верховна Рада і польський Сейм готують спільний документ щодо українсько-польської трагедії - ухвалу про примирення. Її прийняття очікується восени.

У 2006 році президенти України та Польщі Віктор Ющенко і Лех Качинський відкрили у селі Павлокома (Підкарпатське воєводство Польщі) пам'ятник 366 українцям, які загинули від рук Армії Крайової у березні 1945 року. Поруч відкрили хрест польським мешканцям Павлокоми, убитим українцями того ж року. 

Матеріали, присвячені українсько-польському міжетнічому конфлікту 1940-их років, читайте за тегом "Волинська трагедія"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.