Спецпроект

ЗНАЙДЕНО ОСТАНКИ ПОНАД 200 ЖЕРТВ УПА - ПОЛЬСЬКЕ РАДІО

Польські археологи повідомили, що під час ексгумаційних робіт на Волині знайшли останки понад 230 поляків, котрі загинули у серпні 1943 року від рук УПА.

Про це повідомляє "Галінфо" з посиланням на Польське радіо.

Як каже один з археологів Леон Попек, усі рештки були у неглибокій могилі:  "Як вдалося аж стільки людей вдалося помістити в такій малій могилі? Передусім тому, що це були малі діти. Ми знайшли останки понад сотні малих дітей - до 6 років і 50 дітей - до 12 років. Решта скелетів належала, ймовірно, їхнім матерям".

Леон Попек додав, що знайдено ще одне масове поховання у знищеному селі Воля Островецька: "Ми знайшли, як припускаємо, ще одну масову могилу. Зі спогадів свідків випливає, що тут поховано близько 250 осіб. З огляду на обмежений час, ми змушені відкласти праці на наступний етап ексгумації".

Перша ексгумація жертв волинського конфлікту між українцями і поляками відбулася 1992 року. Тоді археологи знайшли останки 320 осіб.

Останки двох поховань перенесуть у могилу, в якiй здiйснили перезахоронення 1992 року - на мiсцi давнього цвинтаря села Острiвцi. З iнiцiативи Ради охорони пам'ятi боротьби та мучеництва Польської республiки там буде споруджено пам'ятник.

Нагадаємо, що 30 серпня цього року президенти України і Польщі Віктор Янукович і Броніслав Коморовський збиралися одночасно відкрити два пам'ятники - убитим полякам в Острівцях і убитим Армією Крайовою українцям у селі Сагрині (Польща).

Польськi археологи з 26 липня продовжують дослiджувати поховання в селi Острiвцi, де в 1943 роцi, за даними польської Вікіпедії, загинула 521 людина. В Сагрині, за даними Польського радіo, в 1944 році загинуло від 200 до 800 українців, в тому числі жінки і діти.

Тим часом Верховна Рада і польський Сейм готують спільний документ щодо українсько-польської трагедії - ухвалу про примирення. Її прийняття очікується восени.

У 2006 році президенти України та Польщі Віктор Ющенко і Лех Качинський відкрили у селі Павлокома (Підкарпатське воєводство Польщі) пам'ятник 366 українцям, які загинули від рук Армії Крайової у березні 1945 року. Поруч відкрили хрест польським мешканцям Павлокоми, убитим українцями того ж року. 

Матеріали, присвячені українсько-польському міжетнічому конфлікту 1940-их років, читайте за тегом "Волинська трагедія"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.