Спецпроект

УКРАЇНЦІВ НАВЧАТЬ КОРИСТУВАТИСЯ АРХІВАМИ СБУ і КГБ

Українців навчатимуть користуватися правом на одержання інформації з архівів СБУ. Зокрема, йдеться про документи радянської доби. Зараз фактично призупинено процес зняття грифу "цілком таємно" і "таємно" з радянських документів КГБ.

Проект здійснюватиме Центр досліджень визвольного руху (ЦДВР), повідомляє "Німецька хвиля".

До ЦДВР упродовж останнього часу дедалі частіше звертаються науковці, журналісти та родичі репресованих зі скаргами на обмеження доступу в отриманні інформації з архівів СБУ, розповіла науковий працівник цього центру Марта Гавришко.

Науковці нарікають, що проблеми виникають навіть з тими документами, які були доступні ще рік тому.

Чому влада боїться архівів?

Водночас чимало людей не знають, як правильно оформити запити задля отримання інформації, пояснює Гавришко і додає, що саме тому ЦДВР започаткував піврічний проект "Доступ до архівів як право на суспільну пам'ять".

Результатом проекту має стати видання посібника з практичними порадами для громадян, які хочуть отримати і опрацювати документи з архівів колишнього Комітету державної безпеки (КГБ) СРСР.

За словами Гавришко, у розвитку архівної справи нині почалися небезпечні тенденції, фактично призупинено процес зняття грифу "цілком таємно" і "таємно" з радянських документів КГБ.

Хорошковський плутає український гриф "Таємно" і радянський "Секретно"

Історик каже, що цей гриф перебуває за межами правового поля України (оскільки йдеться про архіви держави, яка вже не існує), але заявникам відмовляють, посилаючись саме на ці обмеження.

Проект реалізовуватимуть у кілька етапів.

Спочатку експертна група науковців зробить інформаційні запити до всіх центральних і міських архівів СБУ стосовно доступу до документів, де йдеться про каральні операції, долі учасників дисидентського руху, завербованих, репресованих, імена високопосадовців, які причетні до злочинів проти людяності.

Литва публікує архіви КГБ. З прізвищами

За словами Гавришко, після моніторингу доступності всі відмови показово оскаржуватимуть у судах, аби відстояти право на одержання публічної інформації.

У рамках проекту планують організувати кілька круглих столів з обговорення доступності до архівів. Посібник також обіцяють викласти в електронному варіанті.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.