Спецпроект

На Харківщині реконструювали готське поселення (ФОТО)

На Харківщині створюють парк археологічних культур. Учасники археологічної експедиції, що працює у селищі Войтенки Валківського району, пропонують туристам відчути себе "справжніми готами".

Про це повідомляє "Німецька хвиля".

У Валківському районі нині тривають розкопки одного з готських поселень 3-5 століття нашої ери. На площі у 23 гектари знайдено рештки декількох десятків будинків.

Як розповідає керівник експедиції, доцент історичного факультету Харківського Національного університету Михайло Любичев, схоже, що готи прийшли з боку Вісли, і це була багата культура, яку сьогодні називають "Черняхівською": "Уперше досить велику площу теперішніх українських чорноземів обробили саме готи за допомогою римських знарядь праці. Багаті врожаї створювали умови задля збільшення населення, появи великих поселень".

Якість знайдених виробів з кераміки та срібних прикрас свідчить про досить високий рівень технологічної обробки.

"Ми знайшли гончарський круг. Не виключно, що знайдені срібні римські монети не грали роль грошей. Скоріше, це були скарби, з яких виробляли прикраси. Тут було багато ремісників. Це був своєрідний економічний розквіт цієї цивілізації",- каже Любічев.

Вчений припускає , що більш як півтори тисячі років тому тут ішла жвава торгівля. Любічев каже, що землероби не були войовничим народом - поселення не побудовано у вигляді фортеці, у похованнях майже нема військової зброї.

Вчені вирішили повністю відтворити житло готів, яке розкопали у минулому році. Аби зайти у таке помешкання, частина якого була у землянці, треба було нагинатися.

Як розповідає археолог Кирило Мизгін, упродовж двох тижнів студенти копали котлован чотири на п'ять метрів у половину людського зросту, потім зробили стіни з дерев'яних зрубів, щілини закрили мохом, та відтворили з очерету дах.

 Реконструкція готського житла

"Це було нелегко. Ми використовували їхні інструменти. Тоді не було лопат. Тільки мотики та сокири. Готські знаряддя праці з вуглецевої сталі нам відтворили ковалі", - каже археолог.

Перша готське помешкання відтворено з ініціативи одного з місцевих підприємців, який займається "зеленим туризмом" та спільно з вченими хоче створити парк археологічних культур.

Як каже Мизгін, тут очікують прихильників "екстремального туризму": "Є можливість зануритися у готське минуле. Побудувати власноруч таке саме помешкання, зшити їхній одяг, зробити керамічний посуд і пожити подалі від галасу нашої цивілізації".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.