Спецпроект

У Львові відкопали чудово збережені казани, яким більше 600 років (ФОТО)

У центрі Львова археологи знайшли два мідні казани, що датуються ще кінцем XIV-XV століттями. Їх викопали на глибині шість з половиною метрів під час досліджень на ділянці вул. Федорова, 23-25.

Про це повідомляє "Львівський портал" із посиланням на прес-службу Науково-дослідного центру "Рятівна археологічна служба" Інституту археології НАН України.

За словами фахівців НДЦ "Рятівна археологічна служба", подібних знахідок на території Львова ще не було.

"Казани ми знайшли у ямі кінця XIV-XV століття, яка опускалась на 2,5 метри від тогочасного рівня поверхні. Нині є два припущення - або це була господарська яма, або своєрідна схованка того часу, - розповів керівник досліджень Юрій Лукомський. - Тепер головне питання - що це за казани? Припускаємо, що це могли бути не казани для приготування їжі, а світильники. Аби сказати точніше, треба провести дослідження, чим вкрите дно обох посудин".

Фото: portal.lviv.ua

Попри тривалий час, який казани пролежали у землі, вони дуже добре збережені і майже не окислені. Археологи це пояснюють особливістю ґрунту, який перешкоджав доступу кисню до металевих виробів.

За словами Юрія Лукомського, казани дуже добре зроблені і на той час, імовірно, коштували чималих грошей.

Розкопки на вулиці Федорова фахівці Науково-дослідного центру "Рятівна археологічна служба". Інституту археології НАН України проводять вже чотири роки поспіль.

 Можливо, це - світильники XV-го сторіччя

На території будівництва готелю археологи знайшли унікальні дерев'яні водозбірники XIV-XIX століття, чимало цілих форм кераміки, шматки шкіри, монети, а також скарб, що складався з хрестів-енколпіонів (нагрудний хрест давньокняжої доби, в якому, зазвичай, зберігали мощі святих), квадратоподібних ланок зі зображенням лику Ісуса Христа, невеликого мідного горщика та двох маленьких (до 1 см) хрестиків. 

Вечір п'ятниці. Останні години перед Чорнобилем

«Я маю кілька питань, багато питань», — пролунав схвильований голос Трегуба. «Це не телефонна розмова. Без мене не починайте», — коротко відповів Дятлов. Ще через деякий час наче нізвідки зателефонував начальник Дятлова, сам Микола Фомін — він також наказав Трегубу не починати без Дятлова. Зміна нарешті була готова приступити до зупинки реактора. Ураховуючи, що це випробування мало зайняти трохи менше ніж дві години, Трегуб розраховував завершити все до кінця своєї зміни, тобто до півночі 25 квітня. Вони мали поквапитися. Та де ж був Дятлов?

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.