Спецпроект

У Львові відкопали чудово збережені казани, яким більше 600 років (ФОТО)

У центрі Львова археологи знайшли два мідні казани, що датуються ще кінцем XIV-XV століттями. Їх викопали на глибині шість з половиною метрів під час досліджень на ділянці вул. Федорова, 23-25.

Про це повідомляє "Львівський портал" із посиланням на прес-службу Науково-дослідного центру "Рятівна археологічна служба" Інституту археології НАН України.

За словами фахівців НДЦ "Рятівна археологічна служба", подібних знахідок на території Львова ще не було.

"Казани ми знайшли у ямі кінця XIV-XV століття, яка опускалась на 2,5 метри від тогочасного рівня поверхні. Нині є два припущення - або це була господарська яма, або своєрідна схованка того часу, - розповів керівник досліджень Юрій Лукомський. - Тепер головне питання - що це за казани? Припускаємо, що це могли бути не казани для приготування їжі, а світильники. Аби сказати точніше, треба провести дослідження, чим вкрите дно обох посудин".

Фото: portal.lviv.ua

Попри тривалий час, який казани пролежали у землі, вони дуже добре збережені і майже не окислені. Археологи це пояснюють особливістю ґрунту, який перешкоджав доступу кисню до металевих виробів.

За словами Юрія Лукомського, казани дуже добре зроблені і на той час, імовірно, коштували чималих грошей.

Розкопки на вулиці Федорова фахівці Науково-дослідного центру "Рятівна археологічна служба". Інституту археології НАН України проводять вже чотири роки поспіль.

 Можливо, це - світильники XV-го сторіччя

На території будівництва готелю археологи знайшли унікальні дерев'яні водозбірники XIV-XIX століття, чимало цілих форм кераміки, шматки шкіри, монети, а також скарб, що складався з хрестів-енколпіонів (нагрудний хрест давньокняжої доби, в якому, зазвичай, зберігали мощі святих), квадратоподібних ланок зі зображенням лику Ісуса Христа, невеликого мідного горщика та двох маленьких (до 1 см) хрестиків. 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.