Спецпроект

На пам'ятник Олександру Гріну у Феодосії не жертвують

Пам'ятник російському і радянському письменникові Олександру Гріну, який планували встановити ще два роки тому на Музейній площі Феодосії, з'явиться нескоро.

Про це повідомила "Кафі" завідувачка будинком-музеєм Олександра Гріна Олена Світлична.

"Справа, на жаль, не рухається, - сказала вітлична. - Меценати не відгукуються на наші прохання про допомогу, своїми ж силами гроші зібрати не виходить. А у міста є першорядні потреби, на які теж потрібні кошти".

За попередніми підрахунками, на виготовлення пам'ятника потрібно близько 150 тисяч грн.

Олександр Грін - російський радянський письменник, представник романтичного реалізму, хоча сам вважав себе символістом. З 1924 до 1932 року (до смерті) мешкав у Феодосії і Старому Криму. Найвідоміший його твір - повість "Червоні Вітрила" - про віру в чудо і всемогутню мрію.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.