Спецпроект

Терміну "робот" виповнюється 90 років. Його придумав слов'янин

Чеський письменник Карел Чапек вигадав слово "робот" (від чеського robota) у 1921-му, а ще через 20 років уродженець Білорусі Айзек Азімов зробив його масово вживаним, сформулювавши Три Закони Роботехніки.

Про це нагадує cайт Юрка Зеленого.

Вперше слово з'явилося у п'єсі чеського письменника Карела Чапека (Karel Čapek) "R.U.R." - скорочення з чеської "Rossumovi Univerzální Roboti" - яка вийшла друком у 1921 році.

Саме в цьому творі вперше в історії людства й було вжито цілковито нове слово, яке стало міжнародним терміном - "рóбот", під яким нині розуміють електромеханічний, пневматичний, гідравлічний (або певне поєднання цього всього) пристрій, що здатен виконувати окреслені фізичні і/або задані наперед задачі.

Роботи в творі Чапека не зовсім те, що ми розумію під цим терміном зараз. В нього вони радше такі собі одухотворені потвори на взірець чудовиська Франкенштайна: хоч це істоти біологічні, проте їх можна збирати в одне ціле з різних "запчастин".

Попервах у чернетках п'єси Р.У.Р. для опису людиноподібних пристроїв Чапек використовував запозичене з латини слово laboři (від латинського labor  - робота).

Але наспраді слово вигадав не зовсім Карел Чапек, а його брат-художник Йожеф, з яким Карел поділився сумнівами щодо звучання слова "лаборжі". "То назви їх просто "роботами", - сказав Йожеф, не відриваючись від мольберту.

Карел і Йожеф (в окулярах) Чапеки біля тодішнього приймача. Фото: zelenyj.biz

Основою новотвору послугувало знайоме і нам слово "robota". Проте чеською воно насамперед означає не просто будь-яку працю взагалі, а надзвичайно важкий, каторжний труд; панщину.

У 1923 році п'єсу Р.У.Р. було перекладено англійською мовою, а за кілька літ потому "робота" було внесено і до Оксфордського словника.

Як створювалася перша у світі "Енциклопедія кібернетики". Українською

Через два десятиліття, у 1941 році, американський письменник-фантаст Айзек Азімов (Isaac Asimov, від народження - Ісаак Юдавіч Азімаў, уродженець соціалістичної Білорусі) вдихнув у чеський новотвір друге дихання.

Обкладинка українського видання серії Азімова про роботів і робототехніку (1987 рік, видавництво "Веселка")

Того року вийшло оповідання Азімова "Брехун!", де було запропоновано перше похідне слово від терміна рóбот - robotics (robot+technics, робототехніка), тобто наука, що займається розробкою і вивченням роботів.

Через рік, у 1942-му, в оповіданні "Хоровод" Азімов сформував Три Закони Робототехніки - обов'язкові правила поведінки для роботів. До цього роботи цікавили письменників переважно як механічні створіння, котрі збунтувалися проти людей.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.