Спецпроект

У Києві руйнують чергову пам'ятку

Будинок за адресою вул. Б.Хмельницького, 31/27 (вул. Ів. Франка, 27/31), який є пам'яткою архітектури та монументального мистецтва, почав швидко руйнуватися через протиправні дії забудовників.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

"Випадки, коли власник нищив будинок, щоб на його місці побудувати інший, на жаль, трапляються в Києві повсякчасно, але в даному випадку за руйнуванням пам'ятки стоїть компанія, яка володіє лише частиною споруди. Сьогодні під загрозою опинилась і пам'ятка, і всі жителі будинку", - занепокоєний Бригинець.

Інспекційна перевірка ГУ охорони пам'яток встановила, що у підвальних приміщеннях будівлі проводяться протиправні будівельно-монтажні та земляні роботи по зміні пам'ятки, що призвело до пошкодження конструкцій фундаменту та руйнуванню інших частин пам'ятки культурної спадщини.

За умовами угоди, щодо будинку не можна здійснювати жодних зовнішніх та внутрішніх змін і вести будь-які земляні роботи без спеціального письмового дозволу. Проводити реставраційні, ремонтні та інші роботи можна було б лише за відповідної науково-проектної документації, затвердженої в установленому порядку, за письмовим дозволом Головного управління охорони пам'яток. Компанія не має відповідних дозволів.

Розпорядженням КМДА від 15.07.98 № 1463 будинок включено до переліку пам'яток під охоронним № 349. Будівля знаходиться в зоні регулювання забудови I категорії.

Крути-1918: вчені проти міфів

Довкола знакових подій з часом нагромаджуються міфи й легенди, які можуть не мати жодного стосунку до історичної дійсності. Бій під Крутами не став винятком. Вже на еміграції популяризація крутянського подвигу нерідко супроводжувалася неточностями і недоладностями, на що звертали увагу навіть окремі учасники визвольної боротьби й діячі української діаспори. Попри незрівнянно більші інформаційні можливості сучасного суспільства, сьогодні мас-медіа часом ретранслюють не лише давно спростовані легенди про бій під Крутами, але й новітні міфи, творці яких інколи доволі безапеляційно просувають своє "бачення" історичних подій.

Крутянці на світлинах

19 березня 1918 року Київ був у зажурі... Ховали крутянців... «Прості деревяні блакитні домовини були поставлені по дві на площадки візників». На Бібіковському бульварі стрікотіла плівкою відеокамера, що фільмувала траурну процесію. Професор Грушевський сказав: «Dulce et decorum est pro patria mori. – Солодко і прекрасно вмерти за отчизну так, як умерли оці сини й брати наші, які полягли головами, боронячи рідний край від ворогів...». У будівлі Центральної Ради робили ремонт – з фронтону знімали двоголового орла, символ російського самодержавства.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».