Спецпроект

Помер старший син останнього імператора Австро-Угорщини

4 липня у віці 98 років помер найстарший син останнього правлячого імператора Австро-Угорщинини Карла фон Габсбурга - Отто фон Габсбург.

Про це УНІАН повідомили в Івано-Франківській Фундації імені короля Юрія, посилаючись на прес-службу Фундації Габсбургів.

Отто фон Габсбург помер у себе вдома у Пьокінгу на Штарнберзькому Озері (Баварія, Німеччина).

Він був довгостроковим депутатом Європарламенту та почесним президентом Міжнародної панєвропейської унії. З 1979 по 1999 рік представляв у Європарламенті Християнсько-Соціалістичний Союз.

Отто фон Габсбург народився 20 листопада 1912 року у Райхенау (Нижня Австрія) у сім`ї ерцгерцога Карла та ерцгерцогині Ціти. Після падіння монархії Габсбургів сім`я потрапила у вигнання в Швейцарію, пізніше на острів Мадейра, де імператор Карл помер 1 квітня 1922 року.

Отто фон Габсбург вважався запеклим ворогом націонал-соціалістів та намагався зашкодити приєднанню Австрії до німецького Рейху. Перед тим, як німецькі війська окупували Австрію, він виїхав до США.

Після Другої світової війни Отто фон Габсбург повернувся до Європи та жив у Пьокінгу, брав активну участь у європейській політиці та намагався прискорити поширення Євросоюзу на Схід.

У 2006 році Отто фон Габсбург відвідав Україну, побував у Чернівцях, Коломиї, Івано-Франківську та Києві. За поданням Міністерства закордонних справ України нагороджений орденом Ярослава Мудрого. Він тоді наголошував: "Європа не буде до кінця Європою, поки в спільних процесах не почне брати участь Україна".

Отто фон Габсбург був одружений з принцесою Регіною фон Саксен-Майнінген, яка померла в лютому 2010 року. Пара з 1954 року проживала в Пьокінгу, у них було семеро дітей, 22 онуків і двоє правнуків.

Отто фон Габсбург буде похований у Відні, у Склепі капуцинів, у імператорському склепі династії Габсбургів.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.