Спецпроект

Помер старший син останнього імператора Австро-Угорщини

4 липня у віці 98 років помер найстарший син останнього правлячого імператора Австро-Угорщинини Карла фон Габсбурга - Отто фон Габсбург.

Про це УНІАН повідомили в Івано-Франківській Фундації імені короля Юрія, посилаючись на прес-службу Фундації Габсбургів.

Отто фон Габсбург помер у себе вдома у Пьокінгу на Штарнберзькому Озері (Баварія, Німеччина).

Він був довгостроковим депутатом Європарламенту та почесним президентом Міжнародної панєвропейської унії. З 1979 по 1999 рік представляв у Європарламенті Християнсько-Соціалістичний Союз.

Отто фон Габсбург народився 20 листопада 1912 року у Райхенау (Нижня Австрія) у сім`ї ерцгерцога Карла та ерцгерцогині Ціти. Після падіння монархії Габсбургів сім`я потрапила у вигнання в Швейцарію, пізніше на острів Мадейра, де імператор Карл помер 1 квітня 1922 року.

Отто фон Габсбург вважався запеклим ворогом націонал-соціалістів та намагався зашкодити приєднанню Австрії до німецького Рейху. Перед тим, як німецькі війська окупували Австрію, він виїхав до США.

Після Другої світової війни Отто фон Габсбург повернувся до Європи та жив у Пьокінгу, брав активну участь у європейській політиці та намагався прискорити поширення Євросоюзу на Схід.

У 2006 році Отто фон Габсбург відвідав Україну, побував у Чернівцях, Коломиї, Івано-Франківську та Києві. За поданням Міністерства закордонних справ України нагороджений орденом Ярослава Мудрого. Він тоді наголошував: "Європа не буде до кінця Європою, поки в спільних процесах не почне брати участь Україна".

Отто фон Габсбург був одружений з принцесою Регіною фон Саксен-Майнінген, яка померла в лютому 2010 року. Пара з 1954 року проживала в Пьокінгу, у них було семеро дітей, 22 онуків і двоє правнуків.

Отто фон Габсбург буде похований у Відні, у Склепі капуцинів, у імператорському склепі династії Габсбургів.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.