Спецпроект

В Україні знайшли перших Homo Sapiens у Європі?

Сліди діяльності та останки, можливо, найдавніших представників людини розумної в Європі були виявлені експедицією українських археологів у Криму.

Про це повідомляє ВВС.

Відкриття, зроблене членами експедиції в печерах Буран-Кая в Кримських горах, може підтвердити припущення вчених про те, що предки сучасних людей почали заселяти Європу зі Східно-Європейської рівнини, а не через Балкани, як передбачалося раніше.

Серед знахідок - кістки і зуби стародавніх людей, а також різні знаряддя праці, різьблення з кістки і останки тварин.

Результати дослідження, очолюваного членом Української академії наук Олександром Яневичем, котрий відкрив ці печери в 1991 році, були опубліковані в мережевому журналі PLoS ONE.

З моменту відкриття стоянки в Буран-Кая на місці було виявлено близько 200 людських останків, а також безліч кісток тварин і різних артефактів.

За даними експертів, аналіз останків вказує на приналежність цих представників людського роду до граветтської культури, широко поширеної в Європі 28000-21000 років тому.

Датувати останки, образ і форма яких вказує на їхню приналежність до сучасного типу людей, вдалося завдяки радіовуглецевому аналізу.

Ця знахідка дає уявлення про те, яка була культура найбільш ранніх представників роду Homo sapiens.

"У цих народів були ножі, легкі знаряддя праці, мамонтові кістки і ночували вони на відкритому повітрі, - розповідає професор Клайв Фінлейсон з Гібралтарського музею. - Граветтська культура була визначальною в розвитку сучасної людини".

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.