Спецпроект

Наші предки перемогли неандертальців числом

Британські археологи із Кембріджського університету дійшли висновку, що люди сучасного типу витіснили неандертальців із Європи завдяки чисельній перевазі.

Про це повідомляє "Кореспондент".

Як пишуть дослідники у своїй статті в науковому журналі Science, число кроманьйонців було більше ніж у 10 разів більше, ніж корінних європейців.

Згідно із сучасними даними, перші неандертальці (Homo sapiens neanderthalensis) з'явилися в Європі, на Близькому Сході і в Середній Азії приблизно 300 тисяч років тому, а за деякими даними - навіть 500 тисяч років тому.

Вони розселилися в холодних прильодовикових регіонах Європи і Близького Сходу, й епоха їхнього панування тривала до появи в Європі нової людини сучасного типу (Homo sapiens sapiens), який прийшов з Африки близько 40 тисяч років тому.

З цього моменту чисельність неандертальців почала швидко скорочуватися, і вже 37 тисяч років тому неандертальці зникають майже у всій Євразії, їхнє місце займають homo sapiens. Причини вимирання неандертальців досі залишаються предметом дискусій серед учених.

Homo Sapiens родом із Криму. Сенсація від українських археологів

Під час дослідження під керівництвом професора Пола Меллерса був проведений аналіз археологічних знахідок у південно-східній Франції, що належать до перехідної епохи - з 55 до 35 тисяч років тому. У результаті вчені дійшли висновків про коливання чисельності та щільності населення на цій території.

Зокрема, виявилося, що кількість печер та інших типів закритих скельних притулків у регіоні зросла за цей період із 26 до 108, а число відомих відкритих стоянок - із семи до 39. Ці дані дозволили вченим зробити висновок, що чисельність і щільність населення у цьому регіоні зросла у 2,5 раза.

Крім того, вчені з'ясували, що кількість кам'яних знарядь зросла більше ніж удвічі, значно зросла кількість залишків від їжі - кісток тварин. "Усі ці археологічні дані ... означають, що загальна чисельність населення і щільність значно зросла за період переходу від неандертальців до кроманьйонців на південному заході Франції і, як можна зробити висновок, - в інших регіонах Європи", - пишуть учені .

У цілому зібрані ними дані дозволили їм зробити висновок, що кінцева чисельність населення, що складалася з людей сучасного вигляду, перевищувала початкове неандертальське населення у дев'ять разів. Ці оцінки відповідають наявним генетичним даним, отриманим під час розшифровки ДНК стародавніх людей - як кроманьйонців, так і неандертальців.

"Ці дані свідчать, що ця кількісна перевага сама по собі повинна була бути потужним, якщо не переважним фактором у прямій демографічної та територіальної конкуренції між сучасними людьми і неандертальцями", - сказано у статті.

Меллерс зазначає, що точний внесок інших адаптивних механізмів, що дозволили людям узяти гору: просунуті технології полювання, тісніші соціальні зв'язки - залишається предметом подальших досліджень. Свою роль могли зіграти і кліматичні чинники, зокрема похолодання, що сталося близько 40 тисяч років тому.

Нагадаємо, що в листопаді минулого року група американських учених із Гарвардського університету з'ясувала, що досягнення зрілого віку у людей сучасного типу проходить повільніше, ніж це було в людей неандертальського типу.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.