Спецпроект

У Києві відкриють пам'ятник Борису Грінченку

2 серпня у сквері на вулиці Воровського, 18/2 біля адміністративного корпусу Київського університету встановлять пам'ятник Борису Грінченку.

Про це повідомляє "УП.Київ" з посиланням на прес-службу мерії.

Місце розташування пам'ятника обрано не випадково, адже у цьому районі на вулиці Гоголівській на початку ХХ століття і жив вдатний діяч. А на вулиці Воровського, 26 у колишньому приміщенні Товариства сприяння початковій освіті, Грінченко читав лекції та проводив літературно-мистецькі вечори.

Як відомо, наприкінці квітня минулого року у приміщенні ректорату на вулиці Воровського, 18/2 відбулося відкриття музею Бориса Грінченка.

Борис Грінченко - видатний український педагог, письменник, літературознавець, вчений, мовознавець, лексикограф, автор першого "Словника української мови", що удостоєний премії імені Костомарова Петербурзької імператорської академії наук.

Грінченко заснував і очолив культурно-просвітницьку громадську організацію "Товариство "Просвіта", що об'єднала навколо себе Миколу Лисенка, Михайла Грушевського, Олену Пчілку, Лесю Українку та інших.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.