Спецпроект

Завтра відкриють пам'ятник Андрею і Климентію Шептицьким

Завтра відбудеться урочисте відкриття та освячення найвеличнішого в Україні пам'ятника братам Шептицьким - Митрополиту Андрею та Блаженному Климентію - у їх родинному селі Прилбичі Яворівського району біля новозбудованого собору Пресвятої Богородиці УГКЦ.

Про це повідомляє "Львівський портал".

Відкриття та освячення пам'ятника братам Шептицьким відбудеться у символічний день - річницю дня народження митрополита Андрея Шептицького.

29 липня о 10 годині розпочнеться Божественна літургія, яку очолить владика Ігор (Возьняк), архиєпископ Львівський, та близько ста священнослужителів УГКЦ, після якої відбудеться освячення пам'ятника.

Очікується, що участь у відкритті першого в Україні пам'ятника митрополиту Андрею та блаженному Климентію Шептицьким візьме участь декілька тисяч прочан.

Як розповів скульптор Василь Гоголь, пам'ятник зображає сидячі постаті братів Шептицьких: митрополит Андрей в архиєрейських ризах із жезлом у руці та блаженний Климентій в монашому одязі з хрестом у руках. Форма скульптури є співзвучною із модерними рисами храмової композиції і разом творять єдину гармонію.

"Коли я називаю Шептицького святим, я не перебільшую"

Пам'ятник, заввишки майже 4 метри, зроблений із натурального каменю-вапняку і важить понад 40 тонн.

Вартість спорудження пам'ятника митрополитові Андрею та блаженному Климентію Шептицьким у селі Прилбичі становить близько півмільйона гривень.

29 липня доїзд на місце події можливий автобусом Львів-Мужиловичі (7.10 - від'їзд з автовокзалу біля Янівського цвинтаря).

Митрополит Андрей (в миру граф Роман Марія Александр Шептицький) - предстоятель Української греко-католицької церкви в 1900-1944 роках, митрополит Галицький.

Климентій Шептицький - рідний брата митрополита А. Шептицького, архімандрит монахів Студійського уставу. Заарештований у зв'язку незгодою перейти у православ'я і помер в ув'язненні у Володимирській тюрмі (Росія) у 1951 році. У 2001-ому зарахований до лику блаженних Римо-католицької церкви.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.