Спецпроект

Сьогодні - 9 річниця Скнилівської трагедії

Cьогодні, 27 липня, у Львові вшановують пам'ять загиблих під час Скнилівської трагедії.

Про це повідомляє Zaxid.net.

В цей день виповнюється 9 років від страшної трагедії, що трапилась на Скнилівському летовищі під час проведення авіаційного шоу. Міський голова Львова Андрій Садовий закликав усіх вшанувати загиблих у молитві та скорботі.

"Для Львова - це жахлива трагедія, що забрала життя невинних людей. Сьогодні, 9 років після трагедії, родичі жертв повинні відчувати моральну підтримку громади міста. Ми повинні просити в Бога, аби подібні біди більше ніколи не приходили в наше місто", - закликав міський голова Львова Андрій Садовий.

Також сьогодні об 11.00 у Львові на Скнилівському летовищі біля каплиці відбудеться вшанування пам'яті загиблих у Скнилівській трагедії. Влада міста закликає усіх долучитись до молебня.

Також відбудеться поминальний молебень, який правитимуть священики різних конфесій, біля пам'ятного знака на місці падіння літака та на Голосківському кладовищі.

Нагадаємо, що 27 липня 2002 року під час авіашоу на Скнилівському летовищі зазнав катастрофи літак Су-27. В авіакатастрофі загинуло 77 осіб, з яких 28 дітей. Також постраждало близько 250 людей.

Львівська міська рада звертається до усіх львів'ян із проханням утриматись сьогодні від гучних святкувань.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.