Спецпроект

Анонс: презентація збірника про Івана Дзюбу

Національний університет "Києво-Могилянська академія" і видавництво "Дух і літера" запрошують на презентацію збірника "Обрії особистості. Книга на пошану Івана Дзюби".

До книги, виданої до 80-річчя з Дня народження Івана Михайловича Дзюби, увійшли наукові статті та есеї відомих українських та зарубіжних гуманітаріїв, присвячені культурі та історії ХХ століття, а також сучасній політичній ситуації в Україні.

Книгу представлятиме почесний президент Національного університету "Києво-Могилянська академія" В'ячеслав Брюховецький та її упорядники - Оля Гнатюк і Леонід Фінберг.

У програмі вечора передбачено також:

  • показ фрагментів документального фільму про Івана Дзюбу "Нема зерна неправди за собою" (1993);
  • клавесинний концерт (виконує проф. Світлана Шабалтіна);
  • інші "анти-ювілейні" акції.

Презентація відбудеться 28 липня 2011 року о 17:00 в Історико-музейному центрі НаУКМА (у приміщенні Церкви Святого Духа), м. Київ, вул. Г. Сковороди, 2.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.