Спецпроект

ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКЕ ПРИМИРЕННЯ ПЕРЕНОСИТЬСЯ НА ОСІНЬ?

Анонсоване раніше прийняття парламентами України та Польщі спільної ухвали "Про встановлення Дня пам'яті і примирення українців та поляків" переноситься на осінь.

Про це повідомляють джерела ІП як у Верховній Раді, так і у Сеймі Республіки Польща. Нагадаємо, що між парламентами України та Польщі триває дискусія щодо тексту ухвали.

Київ запропонував свій варіант документу, але наразі Варшава його не погоджує. Народні депутати України уже роз'їхались на відпочинок. Їхні польські колеги ще працюють до кінця липня, але в порядку денному засідань Сейму цього питання немає. Отже, до синхронного прийняття парламентами двох країн спільної ухвали до вересня навряд чи дійде.

Схоже, однак, що ініціативу перебрали на себе у канцеляріях президентів двох держав, які запланували спільні урочистості із відкриття пам'ятників у с. Сагринь (Польща) та Острівці (Україна, Волинь). Очевидно, під час заходів буде заплановано проголошення спільних заяв щодо українсько-польського примирення.

Урочистості планувалося провести 30 серпня цього року. Саме з цією метою до Києва не без пригод прилітала урядова делегація Польщі на чолі із головою канцелярії президента. Через несправність літак Як-40 не зміг приземлитись у столиці України та повернувся назад до Варшави.

Але виявилось що у Острівках на Волині до прийняття президентів практично нічого не було готове. На місці поховань ексгумацію проведено лише частково, меморіалу як такого немає, його проект та напис не погоджені.

Волинська трагедія 1943-44 рр.: пошук між "двома правдами"

На додачу до цього - до місця колишнього села веде ґрунтова дорога, якою у сезон дощів та злив можна проїхати лише на автомашинах МНС. Очевидно, зважаючи на ці обставини і було ухвалено рішення про чергове перенесення урочистостей аж на кінець вересня.

Суттєвим є те, що у Польщі вже попередньо визначено дату проведення парламентських виборів - 9 жовтня 2011 року. А отже, можна припустити, що українська сторона таки піде на суттєві поступки полякам у політичних моментах. Адже правлячій партії "Громадянська платформа" вкрай залежить на голосах так званих "кресов'яків", які у сільській глибинці є провідниками громадських настроїв. А саме ці політичні сили наполягають на засудженні дій УПА під час українсько-польського збройного протистояння у 1943-46 роках.

Нагадаємо, що меморіал в Сагрині мали відкрити ще 8 вересня 2009 року президенти Ющенко та Качинський. Тоді цю дату вперше було перенесено на невизначений термін. І от знову подібна ситуація.

Меморіал в Сагрині

На пам'ятнику в Сагрині вміщено такий двомовний напис: "Святий Боже! Дай вічний спочинок Українцям, які мешкали у селах Сагринь, Пасіка, Невірків, Конюхи, Рудка, Модринь, Чесники, які 10 березня 1944 року трагічно загинули і спочивають на цьому кладовищі як жертви війни і братовбивчої боротьби. Святий Боже! Ти знаєш їх всіх поіменно. Прости їм гріхи вільні і невільні. Дай їм воскресіння, життя і вічну пам'ять. Нащадки".

Остап КОЗАК, спеціально для ІП

Матеріали, присвячені польсько-українському конфлікту 1940-их років, читайте за тегом "Волинська трагедія".

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.