Спецпроект

Литва обурена тим, що Австрія відпустила кадебіста

У Литві обурені рішенням Австрії відпустити на свободу громадянина Росії, полковника КДБ Михайла Головатова, раніше затриманого за європейським ордером на арешт.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Президент Литви Даля Грібауаскайте заявила, що поспішність Австрії в цьому питанні - політично невиправдана дія, котра підриває основи правового співробітництва європейських країн.

Сьогодні з Відня в знак протесту відкликаний посол Литви, а австрійському послу в литовській столиці вручена нота з проханням роз'яснити: чому відпущений на свободу полковник КДБ Головатий, який у січні 1991 року на чолі групи "Альфа" штурмував Вільнюську телевежу і підозрюваний у злочинах.

1991: радянські війська штурмують телевежу у Вільнюсі (ВІДЕО)

Глава парламентського комітету з міжнародних справ Емануеліс Зінгеріс, говорячи про це рішення Австрії, в якому він не виключив тиску Росії, зауважив: "Сподіваюся, цей плювок в обличчя Європи буде оцінений нашими партнерами. А що було б, якщо б відпустили Радко Младича?".

Біля австрійського посольства у Вільнюсі пройшов мітинг, на який зібралися свідки подій 1991 року, родичі загиблих. Вони тримали в руках плакати "Warum?" (Чому?) і "Ганьба Австрії!".

Литва, будь вільною! Спогади учасника студзагону оборони Вільнюса

Напередодні у Відні був затриманий Михайло Головатий - полковник запасу КДБ, на початку 1990-х років - командир групи "Альфа", яка брала участь у вільнюських подіях 1991 року.

Нагадаємо, що у травні генпрокуратура Литви оголосила про намір допитати щодо кривавих подій у Вільнюсі в січні 1991 року екс-президента СРСР Михайла Горбачова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.