Спецпроект

Вінницька облрада реалізувала мрію губернатора про музей у ставці Гітлера

Вінницька облрада створила на території ставки Адольфа Гітлера "Вервольф" історико-меморіальний комплекс пам'яті жертв фашизму.

Про це повідомляє "Лівий берег" із посиланням на сайт "Моя Вінниця".

У меморіалі буде працювати 10 осіб, а фінансування здійснюватиметься за рахунок обласного бюджету.

Ідея створення історико-меморіального комплексу пам'яті жертв фашизму належала голові облдержадміністрації Миколі Джизі.

Як передбачається, на меморіалі обладнaють інформаційні щити на історичну тематику, майданчик з радянською військовою технікою, а також музейний павільйон із легких конструкцій.

Джига вважає, що новий історико-туристичний об'єкт сприятиме поглибленню вивчення історії Великої вітчизняної війни, особливо молодим поколінням.

Також це - нові перспективи для розвитку туризму, оскільки, як зазначив Микола Джига, "незалежно від нашого бажання "Вервольф" завжди притягував до себе туристів з різних країн світу. Тому ми повинні окультурити цю територію і надати об'єктові правильного ідеологічного змісту - показати, якого страшного ворога переміг наш народ, якою трагічною ціною це було досягнуто".

Нагадаємо, що раніше Микола Джига стверджував, що обласний бюджет матиме 2% додаткового доходу після створення історико-меморіального комплексу пам`яті жертв фашизму на території ставки "Вервольф".

ДОВІДКА: Ставка Гітлера "Вервольф" (нім. Werwolf - "вовкулака") розміщувалася за 8 км на північ від Вінниці біля с. Коло-Михайлівка. Вона призначалася для управління військовими діями на Східному фронті, а деякі дослідники допускають, що і для подальших бойових дій у напрямі Ірану та Індії.

Будівництво велося з осені 1941 р., діяти ставка почала з квітня 1942; у березні 1944 р. напередодні німецького відступу ставку висадили у повітря.

"Вервольф" фактично був зменшеною копією головної ставки Гітлера "Вольфшанце" у Східній Прусії. Мала електростанцію, аеродром, водопостачання. Наземна частина - 81 дерев`яний будинок, підземна - три залізобетонні бункери, зокрема головний бункер Гітлера з товщиною стін 2,5 м, перекриттів - 4,5 м.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.