Спецпроект

Анонс на завтра: Трипільська толока збирає друзів

16 липня в селі Легедзиному відбудеться традиційна Трипільська толока. Ентузіасти під керівництвом музейників будуватимуть традиційні трипільські житла, а у вільний час - відпочиватимуть на природі.

Цей рух розпочався 2008 року у с. Легедзине, що в Тальнівському районі Черкащини, коли виникла потреба рятувати дерев'яні каркаси трипільських жител на території музею державного історико-культурного заповідника "Трипільська культура".

Директор заповідника - відомий культурний та громадський діяч, довкола якого крутиться археологічний, історичний і світ кіномистецтва, - Владислав Чабанюк покликав друзів на толоку. У перший рік її проведення відгукнулося понад дві сотні однодумців і товаришів з різних українських земель. Таким чином за ці роки виросло дві трипільські хати!

Толока 16 липня - це завершальна робота над двома трипільськими будівлями на території музею.

Що треба буде зробити: 

  • замісити глину з половою;
  • сформувати замісом стелю
    2-го поверху хати;
  • нагладити внутрішні стіни хати;
  • сформувати внутрішній інтер'єр хати
    (піч, вівтар, подіум, робоче місце);
  • покрасити фасад хати кольоровими глинами;
  • сплести тин з лози.

Трипільська толока 2011

План заходу на суботу, 16 липня:

08:00 -  10:00          заїзд учасників Толоки, реєстрація, легкий сніданок

10:00 - 15:00           робота на реконструйованій трипільській будівлі:

15:00 - 16:00           вмивання і купання після роботи на ставку

16:00 - 17:00           пізній обід

17:00 - 20:30         екскурсія на місця археологічних розкопок; екскурсія по музею; майданчик майстер-класів:

§  гончарний ліпний посуд,

§  гончарна земляна піч,

§  ткацтво,

§  розтирання зерна на трипільській зернотерці
та приготування з нього каші,

§  давні технології виготовлення олії

20:30 - 21:30           вечеря

21:30 - 23:00           забава: "Трипільські вечорниці"; переїзд учасників Толоки на місця ночівлі.

У 2003 році на Черкащині створено Державний історико-культурний заповідник "Трипільська культура". Основні завдання заповідника - охорона трипільського археологічного шару, його дослідження та популяризація знань про трипільську культуру. До складу ДІКЗ "Трипільська культура" входить 11 поселень, серед яких найбільші світові гіганти - "Тальянки" - 450 га, "Майданець" - 270 га, "Доброводи" - 250 га.

Щороку Трипільська експедиція інституту археології НАН України проводить спільно з Заповідником археологічні розкопки, знахідки з яких поповнюють його фонди.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.