Спецпроект

Розшукуються родичі українських воїнів, загиблих на Галичині

Товариство пошуку жертв війни "Пам'ять" розшукує родичів вояків, загиблих під час Другої світової війни.

Про це ЗІКу повідомили у прес-службі товариства.

Під час польових пошукових досліджень на Львівщині та Тернопільщині члени Товариства пошуку жертв війни "Пам'ять" виявили місця санітарних захоронень вояків радянської Червоної армії, німецького Вермахту і дивізії "Галичина".

Відомі прізвища, імена та інформація про деяких з них.

Зокрема, знайдено ідентифікатор вояка української дивізії "Галичина" (14/SS-Frw. Gren. R. 29 № 67), відоме прізвище вояка Радянської армії - Василь Паласевич, віком 30-35 років, одружений, двоє дітей, родом із Тернопільщини, Чортківського району. Загинув восени 1944 року.

Товариство пошуку жертв війни "Пам'ять" звертається до всіх, кому щось відомо про цих вояків, з проханням допомогти віднайти їхніх родичів. 

Перепоховання знайдених останків та вшанування пам'яті українців, які загинули, воюючи у німецьких та радянських військових формуваннях, відбудеться 24 липня 2011 року у с.Червоне Золочівського району, на військовому кладовищі.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.