Спецпроект

У Швеції відкрили пам'ятник Пилипу Орлику

У шведському місті Крістіанстад відкрили пам'ятник українському гетьману Пилипу Орлику - автору Конституції, яку деякі українські історики вважають першою демократичною конституцією на теренах Європи.

Відкриття було приурочено до 300-ї річниці Конституції Орлика та 15-ї річниці сучасної Конституції України, повідомляє Newsru.ua.

Відкриття пам’ятника й дошки на будинку, де мешкав у 1716-1719 рр. Орлик, було кілька років тому ініційовано українським посольством. Він вважається подарунком України шведському місту Крістіанстаду.

Виготовила пам’ятник майстерня українських скульпторів Олеся Сидорука та Бориса Крилова за підтримки народного артиста України Богдана Бенюка та мецената Івана Омелянюка, повідомили в Посольстві України у Швеції.

У краєзнавчому музеї м. Крістіанстад цього дня було виставлено для ознайомлення булаву Орлика та копію його Конституції, які були спеціально надані Лінчепінською бібліотекою та Національним архівом Швеції з цієї нагоди. Посол також передав місту пам’ятну монету "300 років Конституції Пилипа Орлику", яку буде долучено до постійної експозиції в музеї міста.

Участь у заході взяли представники керівництва міста, депутати Риксдагу (парламенту) Швеції, дипломати посольства, представники шведських культурницьких та мистецьких кіл, українських громадських організацій у Швеції, ЗМІ.

Після Полтавської битви 1709 р. Пилип Орлик залишив Україну разом із гетьманом Мазепою. У 1716-1719 рр. на запрошення короля Швеції Карла ХІІ Орлик проживав з родиною у м. Крістіанстаді. Нині у шведських архівних та музейних установах зберігаються реліквії, пов’язані з його діяльністю. Найважливіші з них – булава (зберігається в кунст-камері Лінчепинської бібліотеки) та єдина відома оригінальна копія Конституції (Національний архів Швеції).

Нагадаємо, що тиждень тому пам'ятник гетьману України Орлику було відкрито в Києві.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.