Спецпроект

Львівських професорів у 1941-му вбили німці, а не "Нахтіґаль" - книга

У Львові відбулася презентація книги Андрія Боляновського "Убивство польських учених у Львові в липні 1941 року: факти, міфи, розслідування", виданої "Львівською Політехнікою".

Про це повідомляє Zaxid.net.

Наукова монографія Андрія Боляновського є доступною для широкого кола читачів науковою розвідкою, яку можна охарактеризувати як історичне розслідування. Автор ґрунтовно досліджує військовий злочин, вчинений у липні 1941 року у Львові, коли було вбито понад 40 польських науковців, більша половина яких були докторами і професорами медицини Львівського медінституту.

Дослідник називає головних замовників, мотиви скоєння злочину. У книзі перелічено керівників і співробітників гітлерівських органів безпеки, - як замовників і організаторів, так і виконавців, безпосередньо причетних до вбивства провідних польських науковців і діячів культури та їхніх родичів.

Для доведення своїх тверджень Боляновський наводить ряд документів з німецьких, радянських, польських та українських архівів.

У праці автор послідовно спростовує як безпідставну офіційну версію Комітету державної безпеки (КГБ) Радянського Союзу про співучасть військовослужбовців батальйону "Нахтіґаль", сформованого з активістів бандерівської фракції ОУН, у розстрілах учених-поляків.

Автор розкриває причини і технологію творення цього міфу, організованих з пропагандистською політичною метою в СРСР від початку 1960-их років.

Серед іншого Боляновський оприлюднює у книзі вишуканий ним в німецькому архіві висновок Верховного прокурора Земельного суду в Бонні від 5 серпня 1960 року у справі розслідування вбивства польських учених, в якому сказано, що акцію здійснила одна з команд німецької служби безпеки.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.