Спецпроект

У Сатанові почистили єврейське кладовище-музей (ФОТО)

З нагоди міжнародного фестивалю "Душа землі моєї", який відбувся в ці вихідні в селищі Сатанів Хмельницької області, місцеві школярі прибрали легендарний - але закинутий - єврейський цвинтар.

Про це повідомляє "Невідоме Поділля".

Стародавній сатанівський єврейський цвинтар називають у путівниках "музеєм під відкритим небом". Він знаменитий не лише своїм поважним віком (найдавніші пам'ятники тут датуються ще початком XVI ст.) але й високохудожнім оформленням кам'яних стел. Особливо красиві стели XVІІ-XVIII ст. - на цей час випадає пік розквіту різблярського мистецтва.

Сатанів - маленький Кам'янець-Подільський (ЕКСКУРСІЯ)

Зрозуміти тексти та символіку давніх барельєфів сьогодні просто нікому, як нікому й доглядати за цвинтарем - в селищі, що було колись "столицею" усіх євреїв Поділля представників біблейського народу не залишилося.

Український "суботник" на єврейському кладовищі

Навести лад на цвинтарі зголосилися учні місцевої школи. Вони почистили від моху та лишайників частину найкрасивіших пам'ятників, де через товсту "шкірку" наростів барельєфи стали майже непомітними.

Городоцька РДА відгукнулася на ініціативу, відрядивши до Сатанова місцевого історика та краєзнавця Ігоря Олійника, аби він розповів дітям про історію селища, сатанівької єврейської громади та про значення символіки, "зашифрованої" в декоративних барельєфах.

Приїхав і спеціаліст з охорони пам'яток - щоб роботи проводилися під фаховим наглядом.

 Стели на кладовищі у Сатанові красивіші за будь-який фільм у жанрі фентезі

"Ми хотіли, щоб діти ближче ознайомилися з культурою та звичаями єврейського народу, який віками жив поруч, - зазначив голова райдержадміністрації Володимир Вербановський. - Адже всі конфлікти починаються з незнання та нерозуміння сусіда. А з таких справ народжується толерантність та міжнаціональна злагода".

"Діти надзвичайно зацікавилися! - повідомив історик Ігор Олійник. - Вони постійно запитували: "А це що значить? А це?" Кликали, коли знаходили якийсь дуже цікавий барельєф...".

Православного "рабина" з Сатанова визнала влада

"Я раніше й не уявляла, що у нас є таке дивовижне місце, - здивувалася 14-річна Даринка Сідляр, - Подібне лише по телевізору бачила. А виявилося, що у нас під боком ще крутіше! Цікаво було дізнатися, що означають всі ці орнаменти та малюнки".

"Тут, як в кіно про лицарів, - поділився враженнями 13-річний Дмитро Сошик,  - леви, єдинороги, грифони... Дуже була цікава розповідь про нашого єврейського земляка, який загинув, обороняючи від татар міську браму... Коли відчищаєш шар моху, а із під нього визирають крила грифона - враження незабутнє".

 На одній із таких плит написано, що похований "загинув у битві з тугаримами в міській брамі"

Посадовці запевнили, що ініціатива школярів, які дали лад кільком десяткам стародавніх стел - це лише початок, а у перспективі тут проведуть "капітальне прибирання", встановлять на місце пам'ятники, що впали, а де знадобиться - реставрують.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.