Спецпроект

Хати, на які не знайшлися гроші в Кабміну, відреставрують за норвезький грант

У Львові в Музеї народної архітектури і побуту упродовж місяця тривають роботи з реставрації хати с. Мшанець (ХІХ ст.). У роботах беруть участь представники норвезького скансену у Ліллехаммері та працівники львівського музею.

Про повідомляє Zaxid.net із посиланням на заступника міського голови Львова з гуманітарних питань Василя Косіва.

"Роботи фінансує уряд Норвегії. Уряд України на Музей народної архітектури і побуту коштів не виділяв, - зазначив Косів. - Цей перший пілотний проект. Уряд Норвегії зарезервував більші кошти на наступні проекти в цьому музеї".

Норвезький уряд виділив близько 40 тисяч євро: половина цих коштів піде саме на реставрацію, решта - на логістику (поїздка українських реставраторів у Норвегію, приїзд норвезьких реставраторів та ін).

Як розповів директор Музею Майхауген у Лілехаммері Гьоте Якобсон, у дерев'яних конструкціях у Львові та в Норвегії є подібні речі.

"Основна проблема хати (с. Мшанець) - заміна старих дерев'яних частин на нову високоякісну деревину. Хата буде відновлена за тією технологією, яка була використана під час її будівництва, буде використано деревина, і жодного цвяха. Потрібно близько п'яти місяців, щоб завершити повністю цю хату, - зазначив Гьоте Якобсон. - У Норвегії в таких дерев'яних будинках досі живуть".

Ділячись досвідом, норвезькі спеціалісти цікавляться й нашим. Зокрема, норвежців зацікавила українська технологія з реставрації солом'яних дахів.

Нагадаємо, рік тому Музей народної архітектури та побуту (Шевченківський гай), що у Львові, отримав норвезький грант у розмірі 500 тис. доларів США. Кошти планують скерувати на навчання персоналу, відновлення будівель, наведення порядку в музеї.

Раніше повідомлялося, що 50 об'єктів Музею народної архітектури та побуту (відомий у народі "Шевченківський гай") у Львові потребують негайної комплексної реставрації.

В Україні є кілька великих скансенів: найбільший у Києві (150 га), у Львові (55 га), у Переяслав-Хмельницькому (30 га), менші (3-5 га) - в Ужгороді та Чернівцях.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.