Спецпроект

Кравчук і Ющенко просять Януковича врятувати Десятинну

Перший і третій президенти сучасної України Леонід Кравчук та Віктор Ющенко закликають четвертого президента Віктора Януковича взяти під особистий контроль ситуацію довкола Десятинної церкви.

Про це йдеться у їхньому відкритому листі, який оприлюднила прес-служба "Нашої України".

"Руїни Десятинної церкви являють собою більшу архітектурну і історичну цінність, ніж будь-який, навіть найкращий її макет, який може бути побудованим на її місці", - зазначили Кравчук та Ющенко.

"Оскільки не збереглося достовірних зображень і креслень первісного храму, збудованого Володимиром, будь-який проект, за великим рахунком, не матиме нічого спільного з історичною пам'яткою", - наголосили автори звернення.

За словами екс-президентів, реконструкція церкви "зараз суперечила б не лише сучасній європейській традиції збереження культурних пам'яток, але й міжнародним зобов'язанням, взятим на себе Україною".

"Окрім того, відбудова Десятинної церкви закриє можливості для повноцінного аналізу унікальних археологічних матеріалів, які історики могли б отримати з новими науковими інструментами", - вважають Кравчук та Ющенко.

"На наше переконання, збереження цієї визначної пам'ятки України має відбуватися відповідно до найновіших світових досягнень, які дозволять бачити українську святиню в первісному вигляді - без надбудови новітнього часу", - йдеться у листі.

Нагадаємо, що 25 травня 2011 року представники УПЦ Московського патріархату привезли на територію археологічних розкопок фундаменту Десятинної церкви (X-XIII сторіччя) будівельні вагончики. Вагончики, як і нещодавно споруджена УПЦ МП капличка, були встановлені біля старовинного фундаменту без жодних дозвільних документів.

Десятинна церква: проекти знищення історичної пам'ятки

17 травня Київська міськдержадміністрація на конкурсі, який закінчився скандалом, так і не змогла вибрати найкращу концепцію реставрації Десятинної церкви - нібито через те, що лічильна комісія не згодилася з рішенням більшості членів журі, які проголосували за проект, котрий не передбачав спорудження храму.

Як пояснила член журі архітектор Лариса Скорик, двоє з трьох членів лічильної комісії відмовились підписувати протокол з результатами голосування. За даними ІП, одним із них був голова Державної служби з питань культурної спадщини Андрій Вінграновський.

Десятинна церква (церква Пресвятої Богородиці) - перша кам'яна церква Київської Русі. Споруджена давньоруськими і візантійськими майстрами в 989 роках у період князя Володимира Великого Святославовича, на її спорудження та утримання виділялася десята частина княжих доходів - десятина, звідси і назва храму.

Під час штурму Києва золотоординським військом у грудні 1240 році Десятинна стала останнім прихистком для киян, які не були воїнами. У церкву набилося стільки наляканих людей, що під тиском тіл вона впала.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.