Спецпроект

ЯНУКОВИЧ ПРОСИТЬ НЕ СПЕКУЛЮВАТИ НА ІСТОРІЇ

Президент України Віктор Янукович вимагає від представників політичних сил країни припинити спекуляції на питаннях історії і мови.

Про це він заявив у п'ятницю на засіданні Ради регіонів у Лівадії, повідомляє Обком з посиланням на УНІАН.

"Я звертаюся до політичних сил із проханням припинити політичні спекуляції на історії, на мовних і етнокультурних питаннях", - сказав Янукович.

Він попередив усіх, хто "грає в таку політику", про відповідальність.

Янукович також запропонував парламентарям і всім політикам цього року, коли Україна відзначає 20 років незалежності і 15-річчя прийняття Конституції, виступити зі спільним зверненням "про примирення і неприпустимість радикалізації в політиці".

Президент вважає, що подібні звертання могли б прийняти і керівники українських регіонів.

Президент закликав відійти від політичного радикалізму й ідеологічних крайностей.

"Саме політичний екстремізм і радикалізм є основами для появи сепаратизму і підсилюють руйнівні тенденції в суспільстві", - сказав він, повідомляє Інтерфакс-Україна.

Він підкреслив, що такі конфлікти гальмують розвиток суспільства і загрожують стабільному життю.

"Сьогодні політичний радикалізм - це пряма загроза зривові модернізації нашої держави, це шлях до протистояння суспільства і такі політичні ігри можуть призвести навіть до розколу країни", - сказав президент.

У цьому зв'язку Янукович нагадав про події у Львові 9 травня, і підкреслив, що останнім часом Україна зіштовхнулася з проблемою політичного радикалізму й ідеологічних крайнощів.

Нагадаємо, що у травні 2011 року президент Янукович підписав закон щодо порядку офіційного використання копій Прапору перемоги. При цьому норма, яка дозволяла використовувати червоні прапори на 9 травня, існувала ще в законі "Про вшанування пам'яті Великої вітчизняної війни", підписаному Леонідом Кучмою у 2000 році.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.