Спецпроект

Поляки завершили розслідування авіакатастрофи під Смоленськом

Польська урядова комісія, що з'ясовувала причини Смоленської катастрофи, вчора передала свій остаточний звіт главі уряду Дональду Туску.

Про це УНІАН повідомили у прес-службі уряду Польщі.

Остаточний звіт про причини авіакатастрофи, внаслідок якої 10 квітня 2010 року загинуло 96 польських громадян (серед них президент Лех Качинський), планується опублікувати польською, англійською та російською мовами.

"Одразу після завершення перекладів звіт буде оприлюднений", - повідомила прес-служба, не уточнивши орієнтовних термінів. Прес-служба також зазначила, що Туск не вноситиме жодних правок у підготовлений експертами документ.

Розшифровка розмов у диспетчерській аеропорту Смоленськ 10.04.2010

За даними польських ЗМІ, доповідь об'ємом близько 300 сторінок буде оприлюднена на початку липня.

Нагадаємо, у січні цього року контрольована російською владою Міждержавний авіаційний комітет в остаточній доповіді про причин Смоленської авіакатастрофи всю провину за трагедію поклав на поляків. МАК стверджує, що пілоти урядового Ту-154 під тиском високопосадовців на борту машини намагалися посадити літак "будь-якою" ціною.

За попередніми оцінками польських експертів, пілоти насправді не намагалися посадити літак, але не встигли - з поки неоприлюднених причин - підняти його на безпечну висоту після того, як машина пройшла "висоту прийняття рішення" - 100 метрів над землею.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.