Спецпроект

У Києві відкрили пам'ятник Пилипу Орлику (ФОТО)

Пам'ятник українському гетьману Правобережної України Пилипу Орлику, автору конституції 1710 року, відкрито сьогодні у Києві.

Як передає кореспондент "Інтерфакс", пам'ятник являє собою композицію, що складається з двох елементів: пам'ятника гетьману і козацької атрибутики. Біля постаменту встановлена ​​бандура, на постаменті - козацькі шаблі і надірваний прапор, котрий майорить на вітрі.

Пам'ятник встановлено на перетині вулиць Пилипа Орлика та Липської в урядовій частині Києві.

Як пояснив один з авторів пам'ятника народний художник України скульптор Анатолій Кущ, "немає волі без того, щоб її захищати".

П. Орлик зображений у багатому вбранні XVIII століття, ліва рука спирається ну тумбу з паперами і булавою, а в правій руці - перо. За словами А. Куща, одяг і атрибути історично ідентичні. На постаменті пам'ятника також встановлено родовий герб гетьмана.

Культурна композиція виконана з бронзи і граніту. Вона розташована таким чином, що між пам'ятником та прапором є прохід, котрим починається сквер.

 Фото: КМДА

За словами голови Київської міської державної адміністрації Олександра Попова, на роботи по зведенню пам'ятника і впорядкування прилеглого скверу витрачено приблизно 9-10 млн грн з державного бюджету.

Конкурс щодо пам'ятника оголошено в 2006 році, однак безпосередні роботи почалися лише в 2011 році - після звернення суддів Конституційного суду до президента з проханням прискорити зведення пам'ятника до 15-річчя з дня прийняття Конституції України.

Після смерті гетьмана Івана Мазепи козацька старшина обрала (5 квітня 1710 року) Пилипа Орлика гетьманом Правобережної України.

Під час цих виборів були проголошені складені ним "Пакти і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького" (Pacta et Constitutiones legum libertatumqe Exercitus Zaporoviensis), що одержали в українській історіографії назву "Конституція Пилипа Орлика".

 Вхід у сквер на Липській

Нагадаємо, що цього року Верховна Рада прийняла рішення на державному рівні відсвяткувати 300-річчя Олешківської Січі, заснованої запорозькими козаками - прихильниками гетьмана Івана Мазепи.

Наступного тижня буде відкрито пам'ятник Пилипу Орлику у Швеції.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.