Спецпроект

У Харковi вiдкрили пам'ятний знак астрономам, загиблим у роки окупацiї

На територiї Астрономiчної обсерваторiї (НДI Астрономiї) Харкiвського нацiонального унiверситету (ХНУ) iменi В. Н. Каразiна вiдкрили пам'ятний знак унiверситетським астрономам, якi загинули пiд час нiмецької окупацiї в 1941-1943 рр..

Як передає кореспондент агенції "Iнтерфакс", пам'ятник становить собою кам'яну призму, на яку встановлено муляж телескопа. У центральнiй частинi пам'ятника вмонтовано пам'ятну дошку, бiля пiднiжжя - уламок метеорита i ступенi ракетоносiя, який впав на територiї Харкiвської областi близько 10 рокiв тому.

На пам'ятній дошці викарбовано сім прiзвищ: професора Олексiя Роздольського (помер вiд голоду), професора Сергiя Семилiта (загинув вiд вибуху авiабомби), доцента Юрiя Фадєєва (помер вiд голоду), доцента Мстислава Савроня (розстрiляний), с.н.с. Григорiя Страшного (загинув у гетто), обчислювач Людмила Костиря (померла вiд голоду), аспiрант Василь Баланськiй (пропав безвiсти пiсля бомбардування).

Директор НДІ Астрономії Юрій Шкуратов зазначив, що пам'ятний знак створено руками спiвробiтникiв Астрономiчної обсерваторiї. "Можливо, це не шедевр архiтектури, але вiн зроблений вiд душi", - сказав вiн.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.