Спецпроект

Львівська влада вшанувала загиблих червоноармійців

На Брюховицькому цвинтарі Львова за участі чільних представників влади міста і області перепоховали солдат Червоної армії, загиблих у Другій світовій війні.

Про це повідомляє прес-служба ВО "Свобода".

У церемонії перепоховання взяли участь голова Львівської обласної ради, заступник голови ВО "Свобода" Олег Панькевич, голова Львівської ОДА Михайло Цимбалюк, заступник міського голови Львова Василь Косів, студенти Академії Сухопутних військ, представники громадськості.

Священики відслужили чин похорону та панахиди.

Було здійснено перепоховання останків чотирьох радянських воїнів, виявлених працівниками комунального підприємства Львівської облради "Доля" під час пошукових робіт.

Це останки двох солдатів-прикордонників, загиблих 1941 року, знайдені у Сокальському районі, та останки двох солдатів, які загинули у "Бродівському котлі", знайдені у Золочівському районі.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.