Спецпроект

Німецькі історики зібрали молодих науковців для форуму про напад на УРСР

21 червня 2011 року в приміщення Посольства Німеччини відбулося відкриття Міжнародного Форуму "Історичної Майстерні Європа", присвяченого 70-ї річниці нападу німецького вермахту на Радянський Союз.

Тема цьогорічного форуму - "1941 рік: німецька нищівна війна в Україні та її учасники".

"Націонал-соціалістична нищівна війна проти Радянського Союзу залишила на території сьогодняшньої України сліди в особливому розмірі, пов'язані з такими місцями, як Бабин Яр, - зазначив керівник відділу "Критичне осмислення історії" фонду "Память, Відповідальність та Майбутнє" Мартін Бок. - Велика частка людей, які були насильно вивезені на примусови роботи в Німеччину, походить саме з України".

Замдиректора Лейпцизького Центру "Історія та Культура Центрально-Східної Європи", професор Університету Лейпцига Штефан Трьобст наголосив на важливості 70-ї річниці „Плану Барбаросса" (німецького нападу на Радянський Союз 22 червня 1941 року без оголошення війни).

"Ця дата є важливою для українсько-німецьких стосунків, тому що Українська РСР, яка на той час існувала, та її мешканці прямо постраждали від цієї агресії", - підкреслив професор.

Трьобст відкрив завісу щодо питання коопераціїї українських та німецьких науковців. Він розповів про тісну співпрацю між містами Лейпциг та Київ. У 2011 році співпадають дві важливі дати: 50-ття партнерства між містами Київ та Лейпциг, а також і партнерства Університетів (Університета Лейпциг та Київського Національного Університету ім. Тараса Шевченка).

Пан Трьобст висловився за подальшу кооперацію між українськими та німецькими істориками для обміну результатів досліджень про історію 20-го століття та, особливо, Другої світової війни: "важливим є європейське збалансоване співставлення національних пам'ятей, що одночасно означає прийняття того, що інші країни мають іншу пам'ять, ніж власна."

Для участі в "Історичній Майстерні Європа" в Київ на п'ять днів прибули 32 докторанти і молоді науковців з усієї Європи - на дебати щодо української та європейської культури пам'яті з особливим фокусом на темі  "1941 рік: німецька нищівна війна в Україні та її учасники".

Крім дискусійних платформ, у програму форум включені лекції українських та європейських істориків. Окрім того, будуть оглянуті історичні місця - Бабин Яр, Канів, Корсунь-Шевченківський, меморіальний комплекс „Національний Музей Історії Великої Вітчизняної Війни 1941-1945 років" і Меморіал пам'яті жертв Голодоморів в Україні.

Деталі про форум "Історичної майстерні Європа" - тут. Найближчим часом ІП опублікує тези доповіді професора Франка Голчевські "Визволення чи окупація? Німці та українці в 1941 року", прочитаної у рамках форуму.

Година папуги. Погані передчуття професора Свяневича

"Я аніскільки не сумнівався, що вступ Радянської Росії у наші східні воєводства буде означати для них кінець існуючому там польському впливу і відрив тих територій від Польщі. Я не був би проти передачі тих воєводств незалежним Україні і Білорусі, якби такі існували, але не бачив сенсу в передачі їх Радянському Союзу". Як професор Свяневич передбачив Велику війну.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.