Спецпроект

40 років тому на Дніпропетровщині знайшли Скіфську пектораль (ФОТО)

Це сталося 21 червня 1971 року о 14-й годині 30 хвилин під час розкопок на кургані Товста Могила у Дніпропетровській області.

За переказами, керівник експедиції Борис Мозолевський перед тим, як виїхати на розкопки, залишив записку такого змісту: "Зобов'язуюсь знайти щось велике і блискуче", повідомляє "Україна молода".

Так і вийшло. Знайдена ним пектораль із  золота  958-ої  проби датується IV ст. до н.е. Її вага - 1150  г,  а діаметрм - 30,6  см.

Прикрасу знайшли в кургані, де було чоловіче поховання, - поруч із нею лежав меч у золотих піхвах, тому дослідники припускають, що прикраса належала скіфському правителю, який також виконував сакральні функції.

Скіфська пектораль. Деталь

"Безперечно, Скіфська пектораль має сакральний характер, можливо, навіть мала певне значення у здійсненні ритуалів, - зазначила провідний науковий співробітник відділу історії ювелірного мистецтва в Україні Музею історичних коштовностей України Любов Клочко. - Важко однозначно сказати, кому пектораль належала. Але відомо, що у скіфів, як у всіх давніх народів, на царя покладалися також і жрецькі функції. Про це писав і Борис Мозолевський, підтвердження цьому є також у працях Геродота".

Скіфська пектораль крупним планом (ФОТО)

Деякі дослідники припускають, що Скіфська пектораль - це календар. Щоправда, видимих календарних ознак пектораль не має. Натомість певна циклічність на ній представлена.

Виріб складається з трьох ярусів: на нижньому зображені звірі, на середньому - квіти, на верхньому - люди. Трактується це наступним чином: тваринний світ - світ смерті, людський - світ життя, а між ними - дерево життя, що сполучає й пов'язує два світи.

Найбільш поширена теорія, що золоту пектораль створили давньогрецькі ювеліри на замовлення скіфської знаті. Першовідкривач знахідки Борис Мозолевський також схилявся до цієї версії.

22 червня 1971 року. Мозолевський - у глибині кадру, з цигаркою

Деякі ж сучасні дослідники схиляються до думки, що пектораль - справа рук аборигенних майстрів. "Ми з колегами вважаємо, що це робота боспорського майстра. Можливо, вона була зроблена в давньому місті Пантикапеї (нині Керч). Сюжет зображень на цьому витворі мистецтва характерний для індоєвропейських народів", - вважає старший науковий співробітник Музею історичних коштовностей України Наталя Малюк.

Скіфська пектораль експонується у Музеї історичних коштовностей України, що на території Києво-Печерської лаври. Побачити безцінний артефакт можна в музеї щодень, крім понеділка, з 10.00 до 17.00, ціна такого задоволення - 25 грн.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.