Спецпроект

На Десятинній має бути і церква, і музей - заява Синоду УПЦ

Священний синод Української Православної Церкви вважає, що Десятинна церква має бути відроджена для молитви за Україну.

Про це йдеться в заяві, розміщеній на офіційному сайті УПЦ МП.

"Історична Правда" наводить заяву з незначними скороченнями:

"...Десятинний храм є символом християнської державності України, що веде свій початок від київських князів. Десятинний храм є духовною святинею українського народу та Української Православної Церкви, яка веде свою історію від Володимирового Хрещення. Десятинний храм та його залишки є пам'яткою історії Києва і України всесвітнього значення.

Десятинний храм має бути відродженим на знак поваги до засновника нашої державності та Хрестителя Київської Русі святого рівноапостольного князя Володимира.

...На цьому місті, згідно княжого заповіту, має постійно підноситися молитва за Україну, українську владу, українську Церкву та український народ.

Залишки фундаментів древньої Десятинної церкви мають бути збережені, музеєфіковані та доступні для вивчення та відвідин прочанами та туристами.


Відродження Десятинного храму - це спільна справа держави, науковців, археологів, музейних працівників та Церкви. Це загальнодержавна та загальноцерковна справа.

Прикладами успішної реалізації подібних проектів є відродження Успенського собору Києво-Печерської Лаври, Свято-Володимирського собору в Херсонесі, Михайлівського Золотоверхого монастиря, а також світовий досвід збереження та релігійного використання святинь в Єрусалимі (Ізраїль), в Греції (наприклад, Собор святого великомученика Димитрія Солунського в Салоніках), в Італії (наприклад, Собор апостола Петра, базиліка Сан Клементе і катакомби в Римі) та інших пам'яток духовної історії людства.

Українська Православна Церква готова до співпраці з архітекторами, археологами, музейними працівниками і є ініціатором проведення конкурсу на кращий проект відродження Десятинного храму.


Священний Синод УПЦ закликає всі зацікавленні сторони вести діалог довкола відродження Десятинного храму у цивілізований спосіб, без політизації та з урахуванням офіційної позиції Української Православної Церкви, що викладена в цій Заяві.  

† Володимир,
Митрополит Київський і всієї України,
Предстоятель Української Православної Церкви

Члени Священного Синоду:
† Никодим
, митрополит Харківський і Богодухівський
† Агафангел
, митрополит Одеський та Ізмаїльський
† Іоанникій
, митрополит Луганський і Алчевський
† Онуфрій
, митрополит Чернівецький і Буковинський
† Нифонт
, митрополит Луцький і Волинський
† Антоній
, митрополит Хмельницький і Старокостянтинівський
† Марк
, архієпископ Хустський і Виноградівський
† Євлогій
, єпископ  Сумський і Охтирський
† Митрофан
, архієпископ Білоцерківський і Богуславський"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.